ОСВІТА ТА РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ У НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ НІМЕЧЧИНИ В УМОВАХ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА

С. В. Черкашин

Анотація


У статті ідеться про необхідність розробки у навчальних закладах Німеччини сучасної концепції виховання особистості в умовах постіндустріального суспільства. Автор наголошує на тому, що гегемонія інформатики призвела до домінування у всіх сферах життя сучасного німецького суспільства технологічної логіки. Ця нова логіка змушує по-іншому ставитись до цінності знань як таких. Оволодіння знаннями не є основним завданням одержання освіти, оскільки більшу цінність являє собою володіння інформацією та її джерелами. Зазначено, що зміст освіти не полягає більше в пошуку істини й самовдосконаленні. Традиційному уявленню про те, що знання автоматично перетворюють індивідуума в сформовану, тобто перетворену особистість, прийшло на зміну розуміння того, що знання в постмодерністському суспільстві призначені для продажу й реалізації. Зазначено також, що втрата знанням своєї вартості посилює меркантильне ставлення до нього та містить загрозу деформації особистості випускників вишів. Автор статті наполягає на необхідності визначити цілі виховання студентів в умовах постіндустріального суспільства і Болонського процесу.

Ключові слова: формування особистості, інформаційні технології, принцип виховання через науку, педагогічні концепції, базові компетенції.

 

В данной статье речь идѐт о необходимости разработки в учебных заведениях Германии современной концепции воспитания личности в условиях постиндустриального общества. Автор настаивает на том, что гегемония информатики привела к доминированию во всех сферах жизни современного немецкого общества технологической логики. Эта новая логика вынуждает по-другому отнестись к ценности знаний как таковых. Овладение знаниями не является основной задачей получения образования, поскольку большую ценность представляет собой овладение информацией и еѐ источниками. Указано на то, что содержание образования больше не состоит в поиске истины и самосовершенствовании. На смену традиционному представлению о том, что знания автоматически превращают индивидуума в сформированную, то есть преобразованную личность, пришло понимание того, что знания в постмодернистском обществе предназначены для продажи и реализации.Определено, что потеря знанием своей ценности усиливает меркантильное отношение к нему и содержит в себе угрозу деформации личности выпускников вуза. Автор статьи настаивает на необходимости определения целей воспитания в условиях постиндустриального общества и реформирования системы высшего образования в духе Болонского процесса.

Ключевые слова: формирование личности, информационные технологии, принцип воспитания через науку, педагогические концепции, базовые компетенции.

 

The given article concerns the question of necessity of working out a modern concept of personality formation for educational institutions of Germany under the conditions of a post-industrial society. The author insists that computer science hegemony has led to domination of technological logic in all spheres of a modern German society. This new logic compels to consider the value of knowledge per se in another way. Knowledge mastering is not the primary goal of education as information acquiring and its sources possessing has taken on special significance. It has been specified that the education goal does not consist any more in search of truth and self-improvement. The traditional idea, that knowledge automatically transforms an individual in a formed, that means a transformed person, has been replaced by the idea, that knowledge in a postmodernist society is intended for sale and realization. It has been defined, that the knowledge value loss strengthens the mercantile attitude to it and comprises the threat of graduates personality deforming. The author of the given article insists on necessity of definition of the education purposes under the conditions of a post-industrial society and of higher education system reforming in the spirit of Bologna process.

Key words: personality forming, information technologies, the principle of upbringing through science, pedagogical concepts, basic competences.


Повний текст:

PDF

Посилання


Allport G. Persönlichkeit. Struktur, Entwicklung und Erfassung der menschlichen Eigenart. − Stuttgart: Klett, 1949. − 471 S.

Benamou M., Caramello Ch. (ed.). Performance in Post Modern Culture. −Wisconsin: Center for XXth Century Studies & Coda Press, 1977. − 589 p.

Erpenbeck J., Rosenstiel L. v. (Hrsg.). Handbuch Kompetenzmessung (2. Aufl.). −Stuttgart: Schäffer-Poeschel, 2007. − 842 S.

Frankfurter Allgemeine Zeitung vom 19.06.2009 „Bologna: Idee und Realität“

Habermas J. Erkenntnis und Interesse. Erkenntnis und Interesse. − Suhrkamp Taschenbuch Wissenschaft. Taschenbuch. Frankfurt a/M., 9. Mai 1973. 160 S.

Hassan I. The Dismemberment of Orpheus: Toward a Post Modern Literature. − New York: Oxford U.P, 1971. − 297 p.

Köhler M. Postmodernismus: ein begriffsgeschichtlicher Überblick // Amerikastudien. In Postmodernism Reader. Edited by Michael Drolet. P. 22. − London and New York. 1977. - 337 p.

Kuhlmann C. Erziehung und Bildung. Einführung in die Geschichte und Aktualität pädagogischer Theorien. − Springer Fachmedien Wiesbaden, 2013. − 250 S.

Lyotard J. F. (): Das postmoderne Wissen. Ein Bericht. − Wien: Passagen Verlag, 2009.−192 S.

Rosenstiel L. von, Frey D. Universität als Stätte der Bildung und Persönlichkeitsentwicklung., S. 55-75. in: Persönlichkeitsbildung oder Fachidiot. − Herausgegeben von: Rolf Oerter, Dieter Frey, Heinz Mandl, Lutz von Rosenstiel und Klaus Schneewind, 2012. − 248 S.

Schneewind K. A. Persönlichkeitstheorien I und II. (2 Bände). − Darmstadt: Primus,1996. − 367 S.

Schneewind, K. A. Das Menschenbild in der Persönlichkeitspsychologie. In R. Oerter (Hrsg.): Menschenbildnerin der modernen Gesellschaft (S. 22-39). − Stuttgart: Enke,1999. − 236 S.

Schneewind K. A. Sechs Thesen zum Verhältnis von Sozialisationstheorie und Persönlichkeitsentwicklung oder (frei nach Heinrich von Kleist) Über die allmähliche Verfertigung der Persönlichkeit beim Leben. In D. Geulen & H. Veith (Hrsg.): Sozialisationstheorie interdisziplinär. Aktuelle Perspektiven (S. 117-130). Stuttgart: Lucius & Lucius, 2004. − 216 S.

Schneewind K. A. Persönlichkeitsentwicklung: Einflüsse von Umweltfaktoren. In H. Weber & T. Ramseyer(Hrsg.): Handbuch der Persönlichkeitspsychologie und Differentiellen Psychologie (S. 39-49). − Göttingen: Hogrefe, 2005. − 601 S.

Spoon S.,Wunderlich W. (Hrsg.). Studienziel Persönlichkeit. Beiträge zum Bildungsauftrag der Universität heute. Frankfurt: Campus, 2005. − 247 S.

Thomä D. Drei Prinzipien und drei Phasen der Humboldt-Kultur. Erfindung, Krise und ein Leben nach dem Tod. In S. Spoon & W. Wunderlich (Hrsg.), Studienziel Persönlichkeit. Beiträge zum Bildungsauftrag der Universität heute (S. 49-70). Frankfurt: Campus. Lutz von Rosenstiel, Dieter Frey, 2005. − 464 S.

Thommen J. P., Peterhoff, S. Instrumente der Persönlichkeitsentwicklung. In S. Spoon & W. Wunderlich (Hrsg.), Studienziel Persönlichkeit. Beiträge zum Bildungsauftrag der Universität heute (S. 315-334). − Frankfurt: Campus, 2005. − 464 S.




DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.579543

Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.