КРИТЕРІАЛЬНА БАЗА ВИЗНАЧЕННЯ СФОРМОВАНОСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

О. O. Осова

Анотація


У статті проаналізовано підходи до визначення сутності інноваційної компетенції фахівців. Проведений аналіз науково-педагогічних джерел дозволив з’ясувати специфіку її змістовного характеру та надати своє бачення питання. Враховуючи те, що інноваційну компетенцію педагога представлено як інтегральну характеристику, яка включає здатності з розробки, освоєння та втілення інновацій в практику професійно-педагогічної діяльності педагогів, що ґрунтуються на відповідних знаннях та уміннях фахівця, через сформованість необхідних особистісних якостей та досвіду, конкретизовано критеріальні основи її сформованості у майбутніх педагогів. Базою для проведення цієї роботи стало урахування структурних особливостей інноваційної компетенції через конкретизацію спрямованості фахівців на інноваційну діяльність, інноваційну культуру та інноваційну активність. Інтегруючи результати педагогічних досліджень щодо специфіки рівневого підходу до визначення рівнів інноваційної компетенції студентів, та враховуючи досвід власної роботи у вищому педагогічному навчальному закладі, виділено три рівні сформованості інноваційної компетенції майбутніх педагогів: високий, середній та низький.

 

 Ключові слова: інноваційна компетенція, майбутні учителі, критерій, показник, рівень.

 

 

В статье проанализированы подходы к определению сущности инновационной компетенции специалистов. Проведенный анализ научно-педагогических источников позволил определить специфику ее содержательного характера, дать свое видение вопроса. Учитывая то, что инновационная компетенция педагога рассматривается как интегральная характеристика, которая включает способности к разработке, освоению и внедрению инноваций в практику профессионально-педагогической деятельности педагогов, которая основывается на соответствующих знаниях и умениях специалиста, через сформированность необходимых личностных качеств и опыта, конкретизировано критериальные основы ее сформированности у будущих педагогов. При проведении этой работы учитывались структурные особенности инновационной компетенции через конкретизацию направленности специалистов на инновационную деятельность, инновационную культуру, инновационную активность. Интегрируя результаты педагогических исследований, которые касались специфики уровневого подхода к определению уровней инновационной компетенции студентов, и учитывая собственный опыт работы в педагогическом высшем учебном заведении, выделено три уровня сформированности инновационной компетенции будущих учителей: высокий, средний и низкий.

 

Ключевые слова: инновационная компетенция, будущие учителя, критерий, показатель, уровень.

 

 

Nowadays social and economical development of Ukraine requires training of educated, moral, mobile, constructive and practical people capable of cooperation, intercultural interaction, who feel responsibility for the fortune of their country, its strengthening as a sovereign, independent, democratic, social state governed by the rule of law. The leading role in this process belongs to teachers. One of the key teachers’ competences is innovation competence. Among the problems in this area of study the least researched ones are the approaches to the development of tools to define the results of higher pedagogical educational establishments graduates’ innovation competence formation, which explains the topicality of our research. The article is devoted to the analysis of the approaches to the definition of specialists’ innovation competence essence. The analysis of the scientific and pedagogical sources allows us to single out the specificity of its content character and express our point of view as for this problem. Taking into account the integral description of educators’ innovation competence, which involves the ability to develop, acquire and introduce innovations into professional-pedagogical practical activity and is based on the corresponding specialists’ knowledge and skills through the formation of the necessary personal qualities and experience, the criterial foundations of future teachers’ innovation competence have been concretized. The research is grounded on taking into consideration structural peculiarities of innovation competence through specification of specialists’ orientation to innovation activities and innovation culture. Taking into account theoretical groundwork, the author has found out that in the level approach theory the level is defined as the ratio of upper to lower stages of certain objects and processes structures development. The main criteria to define the level include belonging of the system to various difficulty classes; specificity of each level laws and regularities; subordination of lower level laws and regularities to upper level ones; development of each level systems from the preceding level ones, every following one is to the preceding one as system is to elements. On the basis of the integration of pedagogical researches results as for the specificity of the level approach to the definition of students’ innovation competence levels and taking into consideration personal working experience at higher pedagogical educational establishment, three levels of future teachers’ innovation competence formation have been singled out: high, medium and low.

 

Key words: innovation competence, future teachers, criterion, indicator, level.


Повний текст:

PDF

Посилання


Афанасьева Е.Д. Инновационная культура педагогов [Электронный ресурс] / Е.Д. Афанасьева, Л.Г. Борисова // Имидж: электронный журнал. – Режим доступа: http://image.websib.ru/05text_article.htm?237.

Беспалько В.П. Теория учебника: дидактический аспект / В.П.Беспалько. – М.: Педагогика, 1988. – 160 с.

Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології / І.М. Дичківська. – К.: Академвидав. – 2004.- 352 с.

Ігнатович О.М. Специфіка фахової інноваційної культури студентів педагогічних вищих навчальних закладів / О.М. Ігнатович // Проблеми сучасної психології: зб. наук. праць Камянець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка. – Камянець-Подільський: Аксіома, 2009. – С.272-282.

Кардашев В. Структурные уровни и определение некоторых категорий, связанных с развитием / Вадим Кардашев // Развитие концепции структурных уровней в биологии. – М. : Наука, 1972. – С. 208-219.

Козлова О.Г. Інноваційна культура: сутнісні характеристики: монографія / О.Г. Козлова, Р.В. Миленкова. – Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2007. – 140 с.

Конаржевский Ю.А. Педагогический анализ учебно-воспитального процесса как фактор повышения эффективности управления общеобразовательной школой: дисс. ...доктора пед.наук: 13.00.01 / Конаржевский Юрий Анатольевич. – Челябинск, 1980. – 490с.

Петриченко Л.О. Концептуальні підходи до формування готовності майбутнього вчителя до інноваційної діяльності [Електронний ресурс] Режим доступу: http//www.nbuv.gow.ua/portal/socgum/znpkhhnpu/ttnni/200822/19

Позняков В.В. Инновационная компетентность управленческих кадров: основные приоритеты формирования / В. Позняков // Материалы Междунар. нак.-практ. конф «Инновации и подготовка научных кадров высшей квалификации в Беларусии и за рубежом». – Минск, 2008. – 316 с.

Холодкова Л.А. Формирование инновационной культуры субъектов военного профессионального образования: теория и практика: автореф. дис. на соискание учен. степени докт. пед. наук: спец. 13.00.08 “Теория и методика профессионального образования” / Л.А. Холодкова. – СПб., 2005.– 41 с.

Цыркун И.И. Дидактические основы генезиса специальной инновационной підготовки студентов педвуза в условиях многоуровневого образования: автореф. дис. на соискание учен. степени докт. пед. наук: спец. 13.00.08 “Теория и методика профессионального образования” / И.И. Цыркун. – Минск, 1998. – 41 с.

Штефан Л.В. Формування інноваційної культури майбутніх інженерів-педагогів : монографія / Л. В. Штефан; Укр. інж.-пед. акад. - Х. : ЗЕБРА, 2012. - 348 c. - Бібліогр.: с. 299-348.

Яковлева Н.О. Педагогическое проектирование инновационных систем: дисс. ...доктора пед. наук: 13.00.01 / Яковлева Надежда Олеговна. – Челябинск, 2003. – 355 с.

Warschauer M. Comparing Face-to-Face and Electronic Discussion in the Second Language Classroom / M.Warschauer // CALICO Journal. – 1996. – Vol.13. – №2. – P.7-26.




DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.843309

Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.