«ПОЗИТИВНАЯ ЭСТЕТИКА» И ЕЕ УРОКИ (ИЗ ИСТОРИИ ЛИТЕРАТУРНО-ЭСТЕТИЧЕСКОЙ МЫСЛИ ХХ ВЕКА)

Анотація

У статті автор актуалізує історичні відомості і новітній науковий дискурс про одне з естетичних вчень початку ХХ століття – так звану «позитивну естетику». Є всі підстави вважати, що в роботі А. В. Луначарського «Основи позитивної естетики» (1904) були вперше  с и с т е м а т и ч н о    викладені  основи  більшовицької  (соцреалістичної)  естетики.  Жорстка установка  на  оціночно-нормативний  характер  естетики,  культ  надлюдини  і  разом  з  тим апологетика  крайнього  колективізму,  антигуманність  –  усе  в  «позитивній  естетиці» Луначарського спрямовано до духу і букви прийдешнього соціалістичного реалізму. 

Ключовi  слова:естетична  думка  ХХ  ст.,  «позитивна  естетика»,  А. В. Луначарський, соцiалiстичний реалiзм.

В статье автор актуализирует исторические сведения и новейший научный дискурс об одном  из  эстетических  учений  начала  ХХ  века  –  так  называемой  «позитивной  эстетике». Есть  все  основания  считать,  что  в  работе  А. В. Луначарского  «Основы  позитивной эстетики»  (1904)  были  впервые    с и с т е м а т и ч е с к и  изложены  основы  большевистской (соцреалистической)  эстетики.  Жесткая  установка  на  оценочно-нормативный  характер эстетики,  культ  сверхчеловека  и  вместе  с  тем  апологетика  крайнего  коллективизма, антигуманность  –  все  в  позитивной  эстетике  Луначарского  устремлено  к  духу  и  букве грядущего социалистического реализма. 

Ключевые  слова:эстетическая  мысль  ХХ  ст.,  «позитивная  эстетика», А. В. Луначарский, социалистический реализм.

In  the  article  a  question  about  genesis  of  sotsrealizm  (totalitarian)  aesthetics,  becoming methodological basis of all subsequent soviet culture and literature during more than seventy years are  raised.  An  author  analyses  historical  and  the  newest  scientific  information  about  the  one  of aesthetic  doctrine  of  beginning  of  ХХth  century  –  so-called  "positive  aesthetics".  There  are  all  reasons to consider that in the work of А.V.Lunacharsky "The basis of positive aesthetics" (1904) the bases of bolshevist aesthetics were  s y s t e m a t i c  stated for the first time. To the article eloquent quotations are driven from this work, in particular, such as: "Often necessary to sacrifice less beauty in a present for greater beauty in the future"; A "conscience is something alien personalities, as she does not coincide with her natural desires and categorically conflicts with them" and others.  Hard setting  on  evaluation-normative  character  of  aesthetics,  cult  of  superman,  apologetics  of  extreme collectivism  with  the  almost  complete  denial  of  human  individuality,  criticism  of  classic  "artistic realism" and propaganda of the new, so-called "idealistic realism",inhumanity – all of that is directed to the future socialistic realism in positive aesthetics of Lunacharsky.

Not  by  chance  with  a  lecture  "About  socialistic  realism"  on  the  second  plenum  of organizational  committee  of  Union  of  writers  of  the  USSR  made  a  speech  exactly  Lunacharsky.  A lecture of Lunacharsky was, firstly, "wholly prepared and carefully thought out by it and belongs to only it one", and secondly (and this circumstance full deep value!) – got a "very high estimation" from the  Stalin,  as  party  functioner  from  literature  I. Groncky  testified.  And  in  this  sense  actual  role  of Lunacharsky in the ground of theory, methodology and morally-ethic bases of sotsrealizm obviously underestimated.

Key words: aesthetics idea of ХХth century, "positive aesthetics", А. Lunacharsky, socialistic realism.