КАЖИМОСТЬ В СТРУКТУРІ БУДЕННОГО VS. НАУКОВОГО ЗНАННЯ (НА МАТЕРІАЛІ КОГНІТИВНОЇ СЕМАНТИКИ ДІЄСЛІВНИХ ПРЕДИКАТІВ КАЗАТЬСЯ, ПОКАЗАТЬСЯ)

Анотація

У контекстах повсякденного дискурсу концептуалізовано емпіричний досвід носіїв мови, який можна описати наступними метависловлюваннями: 'Мовець знає, що можна не розгледіти об'єкт спостереження як слід, тобто перше враження від побаченого може виявитися 'помилковим'. Мовець також знає, що можна перевірити результати перцепції емпірично. Це дозволяє сформувати більш повне уявлення (знання) про об'єкт. Згодом – з позиції отриманого знання – мовець рефлектує над своїм першим зоровим враженням, оцінює його як 'справжнє' або 'помилкове'. У контекстах наукового дискурсу психології концептуалізовані знання про те, що існують особливі обставини, під дією яких спотворюються зорові образи об'єктів дійсного світу і у реципієнта виникають зорові ілюзії або галюцинації.

Ключові слова: пропозиція, когнітивна семантика, концептуалізація, гештальт, фон, фігура, фокус, буденне знання, наукове знання.

 В контекстах обыденного дискурса концептуализирован эмпирический опыт носителей языка, который можно описать следующими метавысказываниями: ‘Говорящий знает, что можно не разглядеть наблюдаемый объект как следует, т. е. первое впечатление от увиденного может оказаться ‘ошибочным’. Говорящий также знает, что можно перепроверить результаты перцепции эмпирически. Это позволяет сформировать более полное представление (знание) об объекте. Впоследствии – с позиции полученного знания – говорящий рефлектирует над своим первым зрительным впечатлением, оценивает его как ‘истинное’ или ‘ошибочное’. В контекстах научного дискурса психологии концептуализированы научные знания о том, что существуют особые обстоятельства, под действием которых искажаются зрительные образы объектов действительного мира и у реципиента возникают зрительные иллюзии или галлюцинации.

Ключевые слова: пропозиция, когнитивная семантика, концептуализация, гештальт, фон, фигура, фокус, обыденное знание, научное знание.

The native speakers’ empirical experience was conceptualized in the semantics of ordinary discourse contexts. This experience can be presented by the following meta-utterances. ‘The speaker knows that it is not possible to see an object being observed properly, i.e. the first impression of it could turn out to be ‘mistaken’. The speaker also knows that it is possible to re-verify the results of perception empirically. This allows them to form a more complete idea / knowledge about the object. Subsequently, the speaker reflects on his first visual impression based on the received idea / knowledge, evaluates it as ‘true’ or ‘false’. In the article a cognitive Gestalt script was formed. Based on it, all contexts with words казаться, показаться are built. Due to the dialectical combination of perceptual and epistemic modes, a single / unified Gestalt script consists of two parts. On the one hand, there is supposed to be a subject-experiencer as well as his perceptual act, the object he observes, the first, potentially erroneous / distorted image of the object. There should also be a potential opportunity to implement an act of reflexive verification of the first impression and establish the truth. On the other hand, there is supposed to be the subject as a bearer of knowledge, his knowledge of the distorted character of the subject-experiencer’s perception as well as his knowledge of the inconsistency between the subject-experiencer’s first impression and what exists in reality. In addition, there should be implicit / explicit awareness of the reasons that led to the distortion of the perception results. Attention focusing shifts, underlying constructions of various conceptualizations, were outlined in terms of ‘background – figure’, ‘focus’.

 Keywords: proposition, cognitive semantics, conceptualization, gestalt, background, figure, focus, everyday knowledge, scientific knowledge.