ПОЛИДИСКУРСИВНОСТЬ КАК ПРЕОДОЛЕНИЕ ЛИНЕЙНОСТИ ТЕКСТА (НА МАТЕРИАЛЕ РОМАНА Е. Г. ВОДОЛАЗКИНА «ЛАВР»)

Анотація

Статтю присвячено питанню щодо полідискурсивної природи художнього тексту. На матеріалі роману Е. Г. Водолазкіна «Лавр» показано, що сучасна проза є простором полідискурсивності (накладення та взаємодії різних дискурсивних форматів). Спеціальною формою реалізації полідискурсивності є інтертекстуальність, оскільки остання репрезентує вкраплення у текст того чи іншого персонального дискурсу. Полідискурсивність передбачає звернення до надперсонального мовного досвіду, приводить до порушень лінійності наративу та виникненню фракталів. У свою чергу, нелінійність та фрактальність реалізують у тексті онтологічний план існування людини.

Ключові слова: дискурс, полідискурсивність, інтертекстуальність, нелінійність тексту, фрактальність.

Статья посвящена вопросу о полидискурсивной природе художественного текста. На материале романа Е. Г. Водолазкина «Лавр» показано, что современная проза представляет собой пространство полидискурсивности (наложения и взаимодействия различных дискурсивных форматов), особой формой реализации которой являются интертекстуальные отсылки (вкрапления в текст того или иного персонального дискурса). Полидискурсивность предполагает обращение к надындивидуальному языковому опыту, приводит к нарушению линейности нарратива и возникновению фракталов. В свою очередь, нелинейность и фрактальность реализуют в тексте онтологический план существования человека.

Ключевые слова: дискурс, полидискурсивность, интертекстуальность, нелинейность текста, фрактальность.

The present article deals with the problem of poly-discoursivity in the literary fiction on the material of the E. Vodolazkin’s novel «Lavr». The aims of the research include studying linguistic means of blending different discourses within one context, analyzing the main features of polydiscoursivity and its influence on a narrative structure. It is said that postmodern prose represents a sphere of the poly-discoursivity, which means superimposition and interaction of the various discourses. Intertextuality is shown as a specific form of poly-discoursivity because it can be considered as an insertion of a particular personal discourse into the text. Much attention is given to polysemy of the utterance. This is due to discourse capability to have its own typical picture of the world. It is emphasized that multiplicity of reading is a goal of the postmodern writer. Poly-discoursivity is related to the supra-individual language experience, it can transgresses bounds of linearity of narrative and contributes to the emergence of fractals and metacommunicative acts. As the result, non-linearity of the text and fractality highlight existential, universal semantic level in the text.

Keywords: discourse, poly-discoursivity, intertextuality, non-linearity of the text, fractality.