МУЗЫКА В ЛИРИКЕ БУЛАТА ОКУДЖАВЫ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню музичних образів в ліриці одного з найяскравіших представників бардівської пісні 1960–1980-х років Булата Окуджави. Відмічається, що музика є універсалією, яка пронизує весь художній простір його поезії. Ліричному герою, як і самому автору, притаманне трепетне ставлення до музики, її обожнення, усвідомлення її високої місії. Музика у Окуджави асоціюється з самим життям, життєвою долею, а оскільки життя та кохання у свідомості ліричного героя нероздільні, мотив музики нерідко сусідить з мотивом кохання й з мотивом надії, яка також викликає музичні асоціації й, у свою чергу, знаходить опору в коханні як у найвищому прояві людського начала. Нерідко образ музики (як і музичних інструментів – труби, флейти, гітари) антропоморфізується, наділяється жіночими рисами. А оскільки музика приходить у світ лише завдяки грі музиканта,він постає у ліриці Окуджави як своєрідний месія, як провідник у світ вищих цінностей, вищих істин. Образ музиканта об’єднує в собі повсякденне, приземлене з великим призначенням музики – тим, що піднімає, виводячи за межі буденного існування. У деяких випадках цей образ стає єдиним цілим з музичним інструментом (так як музика народжується з їхнього злиття), або наділяється фітоморфними рисами, втілюючи ідею гармонії музики та природи. Перспективу дослідження ми вбачаємо в аналізі інших музичних образів, що втілені в творах Окуджави, – окремих музичних інструментів і жанрових форм, оркестру та ін., а також у співставленні особливостей втілення музичної теми та музичних образів у Окуджави та Левітанського.

Ключові слова: лірика, ліричний герой, музичні образи, антропоморфні риси, фітоморфні риси, мотив, поетичний прийом.

Статья посвящена исследованию музыкальных образов в лирике одного из ярчайших представителей бардовской песни 1960–1980-х годов Булата Окуджавы. Отмечается, что музыка является универсалией, пронизывающей все художественное пространство его поэзии. Для лирического героя, как и для самого автора, характерно трепетное отношение к музыке, еѐ обожествление, осознание еѐ возвышающей, врачующей душу миссии. Музыка у Окуджавы ассоциируется с самой жизнью, с жизненной судьбой, а поскольку жизнь и любовь в сознании лирического героя нераздельны, мотив музыки нередко соседствует с мотивом любви и с мотивом надежды, которая также вызывает музыкальные ассоциации и, в свою очередь, находит опору в любви как высшем проявлении человеческого начала. Нередко образ музыки (как и музыкальных инструментов – трубы, флейты, гитары) антропоморфизируется, наделяется женскими чертами. А поскольку музыка приходит в мир посредством игры музыканта, он предстаѐт в поэзии Окуджавы как своеобразный мессия, как проводник в мир высших ценностей, высших истин. Образ музыканта объединяет в себе обыденное, приземлѐнное с великим предназначением музыки – тем, что возвышает, выводя за пределы будничного существования. В некоторых случаях этот образ становится единым целым с музыкальным инструментом (т. к. музыка рождается из их слияния) или наделяется фитоморфными чертами, воплощая идею гармонии музыки и природы. Перспективу исследования мы видим в анализе других музыкальных образов, воплощенных в произведениях Окуджавы, – отдельных музыкальных инструментов и жанровых форм, оркестра и т. п., а также в сопоставлении особенностей представления музыкальной темы и музыкальных образов у Окуджавы и Левитанского.

Ключевые слова: лирика, лирический герой, музыкальные образы, антропоморфные черты, фитоморфные черты, мотив, поэтический приѐм.

The article is devoted to the study of musical images in the lyrics of one of the brightest representatives of singer-songwriters of the 1960–80s, Bulat Okudzhava. It is noted that music is a universal, permeating the entire artistic space of his poetry. The lyrical hero, as well as the author himself, is characterized by a reverent attitude to music, its deification, the awareness of its mission that heals the soul. Okudzhava’s music is associated with life itself, with life’s fate, and since life and love in the mind of a lyrical hero are inseparable, the motive of music often coexists with the motive of love and the motive of hope, which also causes musical associations and, in turn, finds support in love as the highest manifestation of the human beginning. Often the image of music (or musical instruments such as pipes, flutes, guitars) is anthropomorphic, endowed with feminine features. And since music comes to the world through the play of a musician, the musician is shown as a messiah, as a conductor to the world of higher values, higher truths. The image of a musician combines the ordinary, the mundane with the great purpose of music, that which elevates, takes beyond the limits of everyday existence. In some cases, this image becomes integral whole with a musical instrument (since music is born from their merger) or is endowed with phytomorphic features, embodying the idea of harmony between music and nature. The perspective of the study is the analysis of other musical images in the works of Okudzhava, individual musical instruments and genre forms, orchestra, etc., as well as a comparison of the presentation features of the musical theme and musical images in the lyric poetry of Bulat Okudzhava and Yuri Levitanskiy.

Keywords: lyric poetry, lyrical hero, musical images, anthropomorphic features, phytomorphic features, motif, poetic device.