ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ І ТЛУМАЧЕННЯ ЗАПОЗИЧЕНИХ НЕОЛОГІЗМІВ НА ПРИКЛАДІ ІНТЕРНЕТ-ВЕРСІЇ ПОПУЛЯРНИХ ДРУКОВАНИХ ВИДАНЬ

Анотація

Проведене дослідження актуальне у зв'язку з зростаючою увагою до здатності мови «створювати повідомлення про себе саму», функції тлумачення як характеристики металінгвістичної функції, що актуалізується в комунікативних ситуаціях за допомогою типологічно визначених структур, які зводяться до біномінативної конструкції що є що, а також з'ясуванню, чому тлумачення було потрібне і як воно здійснювалося. Той факт, що прогалини в розумінні пов'язані головним чином з лексикою, –  оскільки значення слова має бути пов'язане з певним денотатом (предметом, явищем), а незнайоме адресату слово передбачає роз'яснення за допомогою  тлумачення у самому тексті, –  спонукає до пошуку типологічно визначених синтаксичних моделей, здатних відображати ізоморфізм семантичних процесів на різних мовних рівнях. Вичленення з текстів ( саме в тексті значення слова проявляється  найактивніше  і одиниці мови тому здатні виражати і передавати думку при спілкуванні, що вони акумулювали  в результаті функціонування її в текстах, мові, в процесі свого історичного розвитку, пов’язаного з діяльністю суспільства), проаналізованих електронних версій  друкованих видань «Факти» і «МК», метаздатних іншомовних одиниць дає наочне уявлення про матеріал дослідження, який в черговий раз доводить, що поповнення словника в значній мірі відбувається не внаслідок різних процесів словотворення на базі існуючих в мові слів, а завдяки чужомовним неологізмам, що стрімко входять в російську мову.

Ключові слова: лексична одиниця, металінгвістична функція, семантична вага, статус слова, лексичні запозичення, вокабула, тлумачення.