ПРО МОДЕЛЬ ТА ОБ’ЄКТ У ЛIНГВIСТИЦI

Анотація

У статті розглядається взаємодія мовної моделі та об’єкту, що моделюється, – мови. Автор бере під сумнів тезу про доцiльнiсть перенесення властивостей різних окремих моделей на об’єкт, оскільки властивості об’єкту в цьому випадку з’являються змінними, часто несумісними величинами, а сам об’єкт втрачає свою цiлiснiсть та самостiйнiсть. Ситуація, що склалася, мабуть, є наслідком недостатньої вивченості об'єкту і однобічності його вивчення. Можливим виходом з неї є вдосконалення самих моделей, зокрема, уніфикація лінгвістичних моделей, розробка єдиної інтегрованої моделі на основі залучення цих суміжних наук, відмова від побудови окремих, хоча і внутрішньо несуперечливих моделей, але ґрунтованих на формальних, невизначених і таких, що не співвідносяться з інтегрованою моделлю ознаках. Факт впливу моделі на об’єкт  проілюстровано зіставленням теоретичних положень структуральної та функціональної лінгвістичних парадигм.

Ключові слова: модель, об’єкт, структуральна парадигма, функціональна парадигма, властивості.