РУССКАЯ ФИЛОЛОГИЯ

Метою статті є аналіз, відбір і систематизація інформації про категорію інформативності, що може скласти основу для аналізу названої текстово-дискурсивної категорії іноземними студентами-філологами; розробка комплексу завдань, спрямованих на формування професійних навичок аналізу категорій тексту. У процесі аналізу теоретичної спадщини науковців автор приходить до висновку, що інформативність слід розуміти як текстово-дискурсивну категорію, яка є властивістю тексту зберігати і передавати інформацію, що виявляється на тлі цілого завершеного тексту за умови урахування взаємодії дискурсних модулів: адресант-текст-адресат-ситуація-контекст. Інформація може бути виражена як експліцитно, так і імпліцитно та проявлятися в різних її видах. Важливою складовою даної категорії є види інформації і способи її вираження в тексті. Серед представлених класифікацій видів інформації автор схильний розглядати як найбільш прийнятну для навчання класифікацію І.Р. Гальперіна, який виділяє такі види інформації в тексті: змістовно-фактуальна (ЗФІ), змістовно-концептуальна (ЗКІ), змістовно-підтекстова (ЗПІ). Названа класифікація співвідноситься з характеристикою ступенів інформативності тексту, представленою зарубіжними вченими, і доступною для розуміння іноземними студентами-філологами. Автор статті наводить зразок аналізу категорії інформативності в художньому тексті та представляє розроблений комплекс завдань для іноземних магістрантів з метою формування у них навичок аналізу категорій тексту. Основними положеннями, що визначили розробку комплексу завдань, є наступні: а) теоретичні відомості про категорію інформативності пропонуються магістрантам у вигляді наукового тексту, обсягом не більше 2-х сторінок, а робота із сприйняття та розуміння його змісту проводиться традиційно; б) художні тексти для аналізу доцільно вибирати невеликі за  обсягом, але такі, що володіють усіма категориальними характеристиками і відповідають нашому стереотипному уявленню про текст; б) будь-яка категорія тексту не може бути проаналізована у відриві від інших (це робиться лише з навчальною метою), тому запитаними є знання інших властивостей тексту, раніше отримані та сприятливі для розуміння категорії інформативності; в) кожен текст забезпечується словником, яким користуються студенти, якщо пропонується попереднє самостійне ознайомлення з текстом; г) перед аналізом художнього тексту на заняттях відпрацьовуються актуальні мовленнєві звороти, що будуть використані у процесі професійного аналізу; д) послідовність роботи з текстом не може бути чітко визначена, оскільки залежить від його складності, інтерпретанти реципієнтів, від конкретного навчального завдання.

Ключові слова: текст, категорія інформативності, ступені інформативності тексту, види інформації, аналіз текстово-дискурсивної категорії інформативності.

Бабенко Л.Г., Казарин Ю.В. Лингвистический анализ художественного текста. Теория и практика: Учебник; Практикум. М.: Флинта: Наука, 2006. 496 с.

Бабайлова А.Э. Текст как продукт, средство и объект коммуникации при обучении неродному языку: Учеб. пос. Саратов, 1987. 246 с.

Болотнова Н.С. Филологический анализ текста. Учебное пособие. М.: Флинта: Наука, 2009. 520 с.

Валгина Н.С. Теория текста. М.: Логос, 2003. 173 с.

Виды лингвистического анализа в образцах и комментариях: Учебное пособие / под ред А.А. Силки. Сумы: Университетская книга, 2009. 255 с.

Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: КомКнига, 2006. 144 с.

Дридзе Т.М. Текстовая деятельность в структуре социальной коммуникации: Проблемы семиосоциопсихологии. М.: Издательство «Наука», Академия наук СССР, 1984. 214 с.

Залевская А. Слово. Текст. Избранные труды. М.: Гнозис, 2005. 542 с.

Касавин И.Т. Текст. Дискурс. Контекст. Введение в социальную эпистемологию языка. М.: Канон+, 2008. 437 с.

Кибрик А.Е. Лингвистические предпосылки моделирования языковой действи-тельности // Моделирование языковой деятельности в интеллектуальных системах / Под ред. А.Е. Кибрика, А.С. Нариньяни. М., 1987. С. 33–52.

Котюрова М.П., Баженова Е.А. Культура научной речи: текст и его редактирование: Учеб. пос. М.: Флинта: Наука, 2008. 280 с.

Кронгауз М.А. Семантика. М.: Издательский центр «Академия», 2005, 352 с.

Кубрякова Е.С. О тексте и критериях его определения // Язык и знание. На пути получения знаний о языке. Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира. М., 2004. С. 505–518.

Лотман Ю.М. Структура художественного текста // Ю.М. Лотман. Об искусстве. СПб: Искусство-СПб., 1998. С. 14–288.

Лузина Л.Г. Стилистические теории и коммуникация // Семиотика. Коммуникация. Стиль. М.:ИНИОН, 1983. С. 163.

Макаров М.Л. Основы теории дискурса. М.: ИТДКГ «Гнозис», 2003. 252 с.

Матвеева Т.В. Учебный словарь. Русский язык, культура речи, стилистика, риторика. М., 2003. 431 с.

Минаева Л.В. Слово в языке и речи. М.: Высшая школа, 1986. 147 с.

Перчаткина Н.Н. Функции стандартизованных единиц в семантической организации текста // Типология текста в функционально-стилистическом аспекте: Межвуз. сборник науч. трудов / Под ред. М.Н. Кожиной. Пермь: Пермский государственный университет, 1990. С. 65–73.

Почепцов О.Г. Основы прагматического описания предложения. Киев: Вища школа, 1986.115 с.

Селиванова Е.А. Основы лингвистической теории текста и коммуникации: Монографическое учебное пособие. К.: ЦУЛ, «Фитосоциоцентр», 2002. 336 с.

Сидоров Е.В. Проблемы речевой системности. М.: Наука, 1987.138 с.

Текст: теоретические основания и принципы анализа: Учеб.-науч. пос. / под ред. проф. К.А. Роговой. СПб.: Златоуст, 2011. 464 с.

Тураева З.Я. Лингвистика текста: Учеб. пособие для студентов. М.: Просвещение, 1986. 138 с.

Agricola T.Textstruktur. Textanayse. Informationskern. Leipzig, 1979.

Beaugrande R.A. de, Dressler W.U. Einfuhrungin die Textlinguistik. Tubingen, 1981.

Mackeldey R. Alltagssprachliche Dialoge. Kommunikative Funktiontn und syntaktishe Strukturen Leipzig, 1987.