РУССКАЯ ФИЛОЛОГИЯ

У статті аналізується коректність визначення сутності еволюційно-синтетичної мовної теорії О. Д. Кошелєва як науково нової і доволі глибоко аргументованої. Послідовно доводиться, що науково-месіанська новизна цієї теорії є достатньо відносною, а сама теорія вбачається недостатньо глибоко поміркованою стосовно чинників і наслідків сутностей, що постулюються. У статті показано, що 1) застосовані до мови поняття сенсорності і функційності не можуть вважатися науково новими, бо відповідають широко відомим філософським поняттями емпіризму і раціоналізму; 2) підходи Аристотеля і Дж. Лакоффа до визначення пов 'язаних з мовою розумових категорій не можна визнати антагоністичними, тому що вони доповнюють один одного; 3) висунуте О. Д. Кошелєвим положення про мовну кореляцію онтогенезу і філогенезу не є науково новим, оскільки вперше було запропоновано ще Л. С. Виготським і під сучасну пору активно розробляється; 4) розширення переліку лінгвістично важливих когнітивних наук когнітивними структурами являє собою підміну поняття, а пропозиція включити соціологію в число лінгвістично важливих когнітивних наук вбачається запізнілим; 5) моделлю людини, в якій мислення і мова підпорядковуються діяльності, не витримує критики, оскільки не враховує, що будь-якому вибору нового виду діяльності передує таке, що обумовлює якість мислення, сприйняття цієї можливості як альтернативи, з чого випливає, що таке, що впливає на мову, мислення не підпорядковується діяльності, а мотивує вибір її видів; 6) розширення морганівської періодизації етнічного прогресу періодами машинізацію, комп'ютеризації і роботизації некоректно, оскільки вони є результатами властивого тільки цивілізації розвитку альтернативності сприйняття і зумовленої нею абстрактності мислення і, як наслідок, продуктами такої, що виникла тільки за цих когнітивних умов, теоретичної науки; це обумовлює невід'ємність машинізації, комп'ютеризації і роботизації від цивілізації.    

Ключові слова: сенсорна (емпірична) підмова, функційна (раціоналістична) підмова, розумові категорії, еволюція, онтогенез і філогенез, когнітивні науки, етнос і мова, періодизація етнічного прогресу, сприйняття.

Barulin A. N. K argumentacii poligeneza / A. N. Barulin // Razumnoe povedenie i yazyk. Vyp. 1. Kommunikativnye sistemy zhivotnyh i yazyk cheloveka. Problema proiskhozhdeniya yazyka / Sost. A. D. Koshelev, T. V. CHernigovskaya. — M.: YAzyki slavyanskih kul'tur, 2008. — S. 41–58.

Burova I. N. Razvitie problemy beskonechnosti v istorii nauki: (Na materialah istorii filosofii i matematiki) / I. N. Burova; Otv. red. I. I. Golovin; AN SSSR, Kaf. filosofii. — M.: Nauka, 1987. — 131,[2] s.

Kibrik A. E. Ocherki po obshchim i prikladnym voprosam yazykoznaniya (universal'noe, tipovoe i specifichnoe v yazyke) / A. E. Kibrik. — M.: Izd-vo MGU, 1992. — 336 s.

Koshelev A. D. Ocherki evolyucionno-sinteticheskoj teorii yazyka / A. D. Koshelev. — M.: Izdatel'skij Dom YASK, 2017. — 528 s. — (Razumnoe povedenie i yazyk. Language and Reasoning.)

Morgan L. G. Drevnee obshchestvo, ili Issledovanie linij chelovecheskogo progressa ot dikosti cherez varvarstvo k civilizacii. — L.: Izdatel'stvo instituta narodov severa CIK SSSR, 1935. — 368 (XVI, 352) s.

Novikov L. A. Russkaya antonimiya i ee leksikograficheskoe opisanie // L'vov M. R. Slovar' antonimov russkogo yazyka: Bolee 2000 antonim. par / Pod red. L. A. Novikova. — 2-e izd., ispr. i dop. — M.: Rus. yaz., 1984. — S. 5-30.

Popov S. L. Kognitivnye osnovaniya evolyucii form russkogo sintaksicheskogo soglasovaniya: Monografiya / S. L. Popov. — Har'kov: NTMT, 2013. — 150 s.

Porshnev B. F. O nachale chelovecheskoj istorii (Problemy paleopsihologii) / B. F. Porshnev. — Pod red. B. A. Didenko. — M.: «FERI-V», 2006. — 640 s.

Skvorcov L. I. Norma. Literaturnyj yazyk. Kul'tura rechi / L. I. Skvorcov // Aktual'nye problemy kul'tury rechi. — M.: Nauka, 1970. — S. 40-103.

Sepir E. Polozhenie lingvistiki kak nauki / E. Sepir // Zvegincev V. A. Istoriya yazy-koznaniya XIX–XX vekov v ocherkah i izvlecheniyah. — 3-e izd., dop. — CH. II. – M.: Prosveshchenie, 1965. — S. 231-238.