«СПІВМІРНІСТЬ І ЗГІДНІСТЬ» У НАУЦІ ТА ПОЕЗІЇ: ГАРМОНІЙНІСТЬ ФІЛОЛОГІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ А.Т. ГУЛАКА

Анотація

На прикладі статті А.Т. Гулака «Распускающийся розан» проаналізовано науковий стиль вченого. Розглянуті основні ідеї роботи, серед яких комплексний аналіз семантичних відносин у ранніх оповіданнях Льва Толстого, де відтворений образ юнака-воїна : до суб’єкта оповіді, до світу, що зображений, до читача, до образу автора, що канонізований у літературній традиції і представлений у ідіостилі Толстого, до художніх прийомів та стилістичних засобів організації тексту. Розглянуто кореляцію основних завдань статті і авторських прийомів їх вирішення. Стверджується, що в аналізованій праці А.Т. Гулак вперше (без застосування терміну) дослідив один з інваріантних образів, що представлені у прозовій творчості Льва Толстого. Доробком вченого є також кропіткий аналіз варіантів цього інваріанту й вивчення динаміки художнього методу письменника. Розглянуто стилістичні вимоги професора Гулака щодо наукового стилю дослідника-філолога та їхня реалізація у власних філологічних студіях. Проаналізована внутрішня форма слова «сообразность», розглянуті різні його значення й рецепція у пушкінській вимозі «співмірності й згідності» у мові та стилі письменника й лінгвостилістичному підході яскравого представника Харківської філологічної школи А.Т. Гулака.