ПРОСТРАНСТВО COMMUNITAS: ТОПОС РОЖДЕНИЯ СОБЫТИЙНОСТИ AREA COMMUNITAS: TOPOS OF CO-EXISTENCE BIRTH

Ю. Ю. Бродецкая

Анотація


Акцент исследования сосредоточен на анализе феномена целостности и экзистенциональных аспектах его реализации. Событийность выступает тем пространством, в рамках и под воздействием которого формируется целостность индивидуального и социального бытия. При этом, фундаментальным условием развертывания феномена становятся индивидуальные установки, задающие характер и направленность совместного сосуществования. Речь идет о потребности «быть» реализующей свой перспективный потенциал в установке на познание окружающего мира. Само познание становится практикой реализации духовного потенциала человека, формирования его целостной картины мира. Познание бытия или бытийное познание, по сути, есть вектор продуктивного развития личности зарождающийся в топосе единения коммунитас, исходной моделью которого выступает семья. Автор обращается к потенциалу данного социального института и тем проблемам, которые возникая в рамках феномена семьи, инвестируются в социальное пространство.

Ключевые слова: опыт коммунитас, социальная целостность, бытийное познание, семья

 

Акцент дослідження зосереджений на аналізі феномена цілісності та екзистенційних аспектах його реалізації. Спів-буттєвість виступає тим простором, в рамках і під впливом якого формується цілісність індивідуального і соціального буття При цьому, фундаментальною умовою розгортання феномена стають індивідуальні установи, які визначають характер і спрямованість спільного співіснування. Йдеться про потребу «бути», яка реалізує свій перспективний потенціал в установці на пізнання навколишнього світу. Саме пізнання стає практикою реалізації духовного потенціалу людини, формування його цілісної картини світу. Пізнання буття або буттєве пізнання, по суті, є вектор продуктивного розвитку особистості, який зароджується в топосі єднання коммунітас, вихідною моделлю якого виступає сім'я. Автор звертається до потенціалу даного соціального інституту і тих проблем, які виникаючи в рамках феномену сім'ї, інвестуються в соціальний простір, порушуючи його гармонію.

Ключові слова: досвід коммунитас, соціальна цілісність, буттєве пізнання, сім'я.

 

The study focused on an analysis of the phenomenon of integrity and existential aspects of its implementation. Co-existence is a space which is formed by the integrity of the individual and social life. Being "invisible", "dissolved" in the context of rapidly produced, aggressive economic and political relations, confrontation and enforcement structures, the community keeps vibrantly value existential aspects of human life – love, friendship, unity, harmony, produces an experience of creation. Therefore, when the force of desire is exhausted, when a person satiated by total consumerism and mass, when a person is aware of his lostness and loneliness, when the potential of social creativity is exhausted, communitas experience is the space where the door is always open. The commonality retains the status of a mode of relationship, where the individual is able to recreate its own integrity, to discover and develop their potential by broadcasting it on social environment. At the same time, a fundamental condition for the phenomenon realization is the individual needs that determine the nature and direction of co-existence. This is the "to be" the need that implements a promising potential in the installation on cognition the surrounding world. Cognition of is becoming the practice realization of human spiritual potential, forming a holistic picture the world. Cognition of being or being-cognition, in fact, is a vector of productive development of the personality. It originates in the topos of unity communitas original model which is the family. The uniqueness of family relations is that it is here that starts the mechanism of formation of the integrity of the individual and social – the experience of communitas. This last is invested through the cultural tradition in the meanings, values, patterns of community relations, where aspiration for unity, primarily where self-interest yield harmony of the whole. The author refers to the potential of this social institution and the problems that arise in the family phenomenon and invested in the social space.

Keywords: experience communitas, social integrity, existential cognition, family.


Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Вышеславцев Б. Значение сердца в религии // Путь. – 1925. – № 1. – С. 79–98.

Фасмер М. Этимологический словарь русского языка // Пер. с нем. О. Трубачева. 2-е изд. В 4 т. М.: Прогресс, 1986. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.etymolog.ruslang.ru

Ларин Б. История русского языка и общее языкознание. М.: Просвещение, 1977. – 224с.

Колесов В. Древняя Русь: наследие в слове. Мир человека. СПб.: Филологический факультет СПбГУ, 2000. – 326 с.

Коротаев А. Семья в социально-экономической структуре докапиталистических классовых формаций // История и филология древнего и средневекового Востока. М.: Наука, 1987. – с. 3-11.

Франк С. Духовные основы общества. М: Республика, 1992. – 510 с. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://coollib.com/b/231472/read#t16.

Библия. Книги Священного Писания Ветхого и Нового Завета. – Почаев: Свято-Успенская Почаевская Лавра, 2001. – 1375 с.

Сатир В. Как строить себя и свою семью. — М.: Педагогика-Пресс, 1992. – 192 с.

Бродецкая Ю. Общество человеческих отношений: в поисках утраченной целостности. – Днепропетровск: Инновация, 2014. – 369 с.

Альбисетти В. Любовь. Как прожить вместе всю жизнь. М: Паолине, 161с. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://heatpsy.narod.ru/09/cognition.html

Каледа Г. Домашняя церковь. Очерки духовно-нравственных основ созидания и построения семьи в современных условиях. – М.: Изд. Зачатьевского мон., 1998. – 279 с.

Гефдинг Г. История новейшей философии. Очерк истории философии от Канта до наших дней. СПб., 1900. – 306с.

Социология О. Конта в изложение Риголажа. Издание Л. Ф. Пантелеева. СПб. 1898

История теоретической социологии. В 4-х т. Т.1 / Отв. ред. Ю. Давыдов. – М.: «Канон+», 2002. – 496с.




DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.164594

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.