Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Філософія"

В  статті  аналізується  філософсько-епічний  твір  С. Пролеєва «Єлена  прекрасна:  трагедія  краси»  як  взірець  герменевтично-екзістеційного  підходу  до  античної  культури.  Йдеться  про актуальність  античності  як  одного  із  життєдайних  джерел сучасної  європейської  культури.  Виокремлюються  універсальні проблеми  людського  буття,  розкриті  на  матеріалі  сучасної філософської міфопоетики. В статті робляться спроби знайти в тексті  книги  алюзії  на  стародавні  артефакти,  виявити  творчий сенс  філософського  міфу,  розкрити  «екзистенціали»  людського життя  –  дитинства,  юності,  зрілості  та  старості.  Однією  із центральних  проблем  книги  є  проблема  війни  і  миру. Використовуючи  змістовний  потенціал  палінодії  Стесіхора  та розвиваючи версію трагедії Емпедокла «Єлена», автор підкреслює жорстокість та безглуздість Троянської війни.  По-новому витлумачена автором книги антична трагедія виступає перетином багатьох колізій – долі і свободного вибору, гордині та смирення, дійсного героїзму та його спотворених варіантів, розуму та його меж і, нарешті, як трагедія краси. Остання є змістовним ядром всього твору. Якщо в античних джерелах Єлена постає як своєрідна  «пляма  замовчування»,  то  автор  книги  наповнює  цей образ найглибшим змістом. Єлена постає у центрі епосу не тільки «апофатично»,  але  й  «катафатично».  Її  образ  виступає ствердженням  нового  типу  героя,  нових  цінностей.  Авторська інтерпретація  протистоїть  стародавній  історичній  тенденції гностичного  обожнення  Єлени  та  пропонує  невикористаний потенціал  міфу  про  найпрекраснішу  з  жінок,  що  нагадує старозаповітну історію про прекрасного Йосипа.

Ключові  слова:  антична  культура,  антична  трагедія, герменевтика,  філософський  епос,  проблема  війни  і  миру,  сенс життя.

В  статье  анализируется  философско-эпическое  произведение С. Пролеева  «Елена  прекрасная:  трагедия  красоты»  в  качестве образца  герменевтически-экзистенциального  подхода  к  античной культуре.  Говорится  про  актуальность  античности  как  одного  из энергетических  источников  современной  европейской  культуры. Выделяются  универсальные  проблемы  человеческого  бытия, раскрытые на материале современной философской мифопоэтики. В статье делаются попытки найти в тексте книги аллюзии на древние артефакты,  выявить  творческий  смысл  философского  мифа, расскрыть «экзистенциалы» человеческой жизни – детства, юности, зрелости и старости. Одной из центральных проблем книги является проблема  воынй  и  мира.  Используя  смысловой  потенциал палинодии  Стесихора  и  развивая  версию  трагедии  Эмпедокла «Елена»,  автор  подчеркивает  жестокость  и  бессмысленность Троянской войны.

По-новому  истолкованная  автором  книги  античная  трагедия выступает  пересечением  многих  коллизий  –  судьбы  и  свободного выбора,  гордыни  и  смирения,  действительного  героизма  и  его искаженных вариантов, разума и его границ и, наконец, как трагедия красоты.  Последняя  является  ядром  всего  произведения.  Если  в античных  источниках  Елена  выступает  как  своеобразная  «фигура умолчания»,  то  автор  книги  наполняет  этот  образ  глубочайшим смыслом. Елена находится в центре эпоса не только  «апофатично», нои «катафатично». Ее образ  выступает утверждением нового типа героя,  новых  ценностей.  Авторская  интерпретация  противостоит древней  исторической  тенденции  гностического  обожествления Елены  и  предлагает  неиспользованный  потенциал  мифа  о прекраснейшей  из  женщин,  который  напоминает  ветхозаветную историю о прекрасном Иосифе.

Ключевые  слова:  античная  культура,  античная  трагедия, герменевтика,  философский  эпос,  проблема  войны  и  мира,  смысл жизни.

S. V. Proleev’s  philosophic  epos  «Helen  the  Beautiful:  the  Tragedy  of Beauty» as the example of the hermeneutic approach to the antique culture is under  analysis  in  this  article.  The  author  underlines  the  actuality  of  the Antiquity as one of the sources of the modern European culture. The universal problems of human being are pointed out: the resolve of these problems is based upon the material of the modern philosophic mythopoetics. The author of the article makes attempt to find in the text of the book the allusions to the ancient  artifacts,  to  discover  the  creative  sense  of  philosophic  myth  and  to reveal  ―existentials‖  of  human  life  –  of  the  childhood,  of  the  youth,  of  the maturity  and  of  the  old  age.  Using  the  ideas  of  Stesichore’s  palinode  and developing  the  version  of  Empedocle’s  tragedy  «Helen»,  S. V. Proleev underlines cruelty and absurdity of Troyan war. Due to S. V. Proleev’s interpretation the antique tragedy becomes the point of crossing of many collisions – the fate and the free choice, the pride and the humility, the real heroism and the perverted variants of it, the mind and the limits of its power. Moreover the tragedy of the beauty is the main idea of the philosophical epos.  Overcoming the limitation of the antique stories about Helen the Beautiful, S. V. Proleev  interprets  the  image  of  Helen  in  both  «apophatic»  and «cataphatic» ways and proclaims the new type of hero and the new values. This new interpretation is the opposition to the ancient historic tendency of gnostic godding of Helen. S. V. Proleev proposes the unused potential of the  myth  about  the  most  beautiful  woman.  It  is  interesting,  that  his interpretation  bears  some  resemblance  to  the  Old  Testament  story  about the beautiful Joseph.

Key words: the antique culture, the antique tragedy, the hermeneutics, the philosophic epos, the problem of war and peace, the sense of life.

Андрій Содомора // Режим доступу: http://maysterni.com/user.php?id=3342 (5.05.2016)

Гальчук О. Античний інтертекст українскої літератури: теоретичні аспекти / О. Гальчук // Вісник Львівського університету. Серія: Іноземні мови. – 2012. – Вип. 20. – Ч.І. – С. 82–88.

Головач У.В. Актуальні проблеми перекладу і коментування грецької філософської прози з погляду специфіки жанру/ У.В. Головач // Режим доступу: http://philology.knu.ua/files/library/stud-ling/stud-ling-8/40.pdf (10.05.2016)

Гомер. Іліада / Переклад Бориса Тена / Гомер // Режим доступу: http://www.ae-lib.org.ua/texts/homer__iliad__ua.htm (11.05.2016)

Ковалевская В.Б. Конь и всадник (пути и судьбы)/ В.Б. Ковелевская // Режим доступу: http://coollib.net/b/298634/read (11.05.2016)

Кюизенье Ж. Странствия Улисса / Ж. Кюизенье. – М.: Вече, 2008. – 480 с.

Платон. Федр / Платон. Сочинения. В трех т. – Пер с древнегреч. под. общ. ред. А.Ф. Лосева и В.Ф. Асмуса. Вступит. статья А.Ф. Лосева. – М.: Мысль, 1970. – Т. 2. – С. 157– 222.

Пролеев С. Елена прекрасная: трагедия красоты / С. Пролеев. – К.: Дух і Літера, 2015. – 288с. (аудіоверсія у відкритому доступі за посиланням: http://www.ex.ua/100566805?r=3454)

Пролеев С.В. Перелагая античность: к вопросу о герменевтическом преодолении исторической дистанции / С.В. Пролеев // Докса. – № 2 (24). – 2015. – С.194 – 201.

Стесихор. Материал Википедии – свободной энциклопедии / Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Стесіхор (4.05.2016).

Еврипид. Елена / Еврипид. Трагедии. – Т.2 / Пер. с древнегреч. И. Анненского. – М.: Искусство, 1980. – С. 65–144.