«МЕНТАЛЬНА КАРТА» ЯК ДИДАКТИЧНИЙ ПРИЙОМ ВИКЛАДАННЯ ФІЛОСОФІЇ

Анотація

У  статті  висвітлюється  функціональний  потенціал  ментальних карт  як  дидактичного  прийому  у  викладанні  філософії.  Реалізація філософії як навчальної дисципліни передбачає послідовне вирішення питань  як  теоретико-методологічного,  так  і  методико-практичного  рівня,  виконання  яких  потребує  особливого  методичного  супроводу.  Використання  ментальних  карт  як дидактичного  прийому  у  викладанні  філософії  є  частиною проблемного  підходу,  в  якому  виділяються  психологічний  та дидактичний  аспекти.  Створення  ментальних  карт – це дидактичний  прийом,  який  з  одного  боку,  залишає  простір  для самореалізації  і  вільних  роздумів  студента,  з  іншого, – направляє його  в  потрібне  русло,  дає  йому  певні  орієнтири.  Подаються ілюстрації  ментальних  карт,  виконані  студентами  ІІ  курсу українського мовно-літературного факультету імені Г. Ф. Квітки-Основ’яненка ХНПУ ім. Г. С. Сковороди.

Ключові  слова:  філософія,  навчальна  дисципліна,  дидактичний прийом, ментальна карта

В статье освещается функциональный потенциал ментальных карт в качестве  дидактического  приема  преподавания  философии. Реализация  философии  как  учебной  дисциплины  предполагает последовательное  решение  вопросов  как  теоретико-методологического,  так  и  методико-практического  уровня,  выполнение которых  требует  особого  методического  сопровождения.  Использование  ментальных  карт  в  качестве  дидактического  приема  в преподавании философии является частью проблемного подхода, в котором  выделяются  психологический  и  дидактический  аспекты. Создание ментальных карт – это дидактический прием, который, с одной  стороны,  оставляет  пространство  для  самореализации  и свободных  размышлений  студента,  с  другой – направляет  его  в нужное русло, дает ему определенные ориентиры. Подаются иллюстрации ментальных карт, выполненные студентами II курса культурно  литературного  факультета  имени  Г.  Квитки-Основьяненко ХНПУ им. Г.С. Сковороды.

Ключевые  слова:  философия,  учебная  дисциплина,  дидактический прием, ментальная карта.

Teaching philosophy at schools appears problematic, because there is noticeable discrepancy between philosophy as a discipline and reflexive awareness of its specificity. Implementation of philosophy as a discipline involves consistent solution of issues on both theoretical-methodological and methodological-practical levels. Achieving these goals requires methodological support, which is adequate to peculiarities of perception and thinking style of modern students ("computer thinking", "clip thinking", "hypertextuality", etc.). Therefore, a need to improve the ways and means of visualization of scientific concepts acquires extra relevance. One of these new pedagogical techniques is the use of "mental maps". Creating a mental map is a didactic technique that, on the one hand, leaves room for self-realization and free thinking of a student, but on the other hand, it directs them to the right direction and gives them some guidance. Mental map for any philosophical theme can be a special kind of individual work that requires processing and interpreting of large amount of information with specific training and educational purposes, as it involves regulation of information through charts, symbols, tables (which gives students a clear opportunity to better learn and understand the topic); development of creative abilities of students (student alone is looking for and selecting material, choosing design of a mental map); creative, imaginative informing the audience about main ideas, issues of a stated philosophical topic. Use of mental maps as a didactic technique in teaching philosophy is a part of the problem approach, which highlights psychological and didactic aspects. The positive side of a mental map as a form of learning is not only the development of thestudents' ability to choose the desired material and its competent presentation, but in the future, this is students ability to formulate their own vision of the issue, its understanding, so the conditions are formed not only for informative content disclosure of a philosophical issue, but for assigning it with a personal, humanistic sense.

Key words: philosophy, educational discipline, didactic method, mental map.