ЗМІНА ПАРАДИГМИ ІСТОРИЧНОГО ПІЗНАННЯ В УМОВАХ ПОЛІКУЛЬТУРНОГО СУСПІЛЬСТВА

Т. І. Чаркіна

Анотація


Проблема мирного співіснування різних культур є необхідною умовою мирного розвитку цивілізації, її виживання. Вирішення даної проблеми неможливе без застосування нових наукових підходів, концепцій.Особливу роль у формуванні сучасного суспільства відіграє історичне пізнання. Переорієнтація вивчення історії з «макрорівня» на «мікро-рівень» є важливим кроком у розвитку суспільства. Адже, в таких умовах кожна етнічна, культурна та релігійна група сприймається як рівнозначна та рівноправна. У  роботі  досліджено  розвиток  історичного  пізнання  в  умовах  полікультурного суспільства. Визначено роль історичного пізнання у полікультурному  співіснуванні;  проаналізовано  методологічні  засади постмодерних досліджень; визначено сучасні історичні концепції та їх вплив на розвиток та функціонування полікультурного суспільства. Історія вирішує найскладніші завдання сьогодення: виховує толерантність, формує особистість, яка поважає права і свободи інших народів та держав. Визнання загальнолюдських цінностей, якими є життя людини і життя нації, цивілізації є важливими у сучасному методологічному поступі історичного пізнання. Історичне  пізнання  формує  відкритість  особистості,  усвідомлення нею  свого  «місця  в  світі»,  спонукає  до  вивчення  культурних  цінностей свого народу, розуміння та повагу до інших народів, що є вагомим внеском у формування полікультурного суспільства. Йому належить найважливіша місія – конструювання діалогу культур з метою формування толерантності в міжетнічних взаємовідносинах.

Ключові слова: історичне пізнання, полікультурне суспільство, макро-історія, мікроісторія, цивілізаційний підхід

Проблема мирного сосуществования разных культур — необходимое условие мирного развития цивилизации, ее выживания. Решение этой проблемы невозможно без применения новых научных подходов, концепций.Особенную роль в формировании современного общества играет историческое познание. Переориентация изучения истории с «макроуровня» на «микроуровень» — важный шаг в развитии общества. Потому что, в таких условиях каждая этническая, культурная и религиозная группа воспринимается как равнозначная и равноправная. В работе исследовано развитие исторического познания в условиях поликультурного  общества.  Определена  роль  исторического  познания  в  поликультурном  сосуществовании;  проанализированы методологические основы постмодерных исследований; определены современные исторические концепции и их влияние на развитие, и функционирование поликультурного общества.История помогает решить сложные задания современности: воспитывает  толерантность,  формирует  личность,  которая  уважает права и свободы других народов и государств. Признание обще-человеческих  ценностей,  которыми  являются  жизнь  человека  и жизнь нации, цивилизации – важный аспект в методологическом развитии исторического познания. Историческое познание формирует открытость личности, понимание своего «места в мире», побуждает к изучению культурных ценностей своего народа, понимание и уважение к другим народам, что есть весомым вкладом в развитие поликультурного общества. Ему принадлежит самая весомая миссия – конструирование диалога культур с целью формирования толерантности в межэтнических взаимоотношениях.

Ключевые  слова:  историческое  познание,  поликультурное  общество, макроистория, микроистория, цивилизационный подход.

A problem of peaceful coexistence of different cultures is a necessary condition of peaceful development of civilization, its survival. The solution of this problem is impossible without the application of new scientific approaches and concepts.A  special  role  in  modern  society  formation  is  played  by  the  historical cognition.  The  re-orientation  of  the  study  of  history  from  «macro»  to «micro-level» is an important step in the development of society. In such terms, every ethnic, cultural and religious group is perceived as equivalent and equal in rights.We  have  investigated  the  development  of  historical  knowledge  in  the multicultural society. We’ve determined the role of historical knowledge in the multicultural coexistence; analyzed the methodological foundations of post-modern researches; defined modern historical concepts and their influence on the development and functioning of the multicultural society.History helps to solve complex tasks of contemporaneity: brings up tolerance, forms a personality which respects the rights and freedoms of other people and states. The confession of common in all mankind values that are life of a man and life of a nation (civilization) is an important aspect in methodological development of historical cognition. Historical  knowledge  forms  the  personality  openness,  understanding their “place in the world”. It induces to study cultural values of people, to understand and respect other people that have a significant contribution to the development of multicultural society. It owns the most ponderable mission — constructing a dialogue of cultures in order to create interethnic tolerance in mutual relationships.

Keywords:  historical  knowledge,  multicultural  society,  macro-history, micro-history, civilization approach

Повний текст:

PDF

Посилання


Альтерматт, У. Этнонационализм в Европе [Текст] : пер. с нем. / У. Альтматт. – М. : Российский государственный гуманитарный университет, 2000. – 367 c.

Дробижева, Л. М. Историческое самосознание как часть национального самосознания народов / Л. М. Дробижева // Традиции в современном обществе. – М.: Наука 1990. – С.228–231.

Історична наука на порозі ХХІ століття: підсумки та перспективи: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (м. Харків 15–17 листопада 1995 р.). – Харків, 1995.

Кара-Мурза, С. Под хруст французской булки. Короткая пам’ять – срочная национальная проблема [Электронный ресурс] – Режим доступа: // http://www.Politjorurnal.ru/index.php?artion=Articles&irid=73&te1r=1862&issue=49

Нагорна Л. П. Регіональна ідентичність: український контекст / Лариса Нагорна. – К.: ІПіЕНД імені І.Ф.Кураса НАН України, 2008. – 405 с.

Смолій В. А. Українська історична наука на рубежі ХХІ століття: Проблеми пошуку нових теоретичних та методологічних підходів // Освіта України. – №27. – 1997. – 4 липня.

Тойнбі А. Дослідження історії / Тойнбі А. – У 2-х т., т. 1. – К.: Основи, 1995. – С. 14–24.

Шпенглер О. Закат Европы / Шпенглер О. – М.: Мысль, 1993. – Т. 1. – 672 с.; 1998. – Т. 2. – 608 с.

Ясперс К. Смысл и назначение истории / Ясперс К. – М.: Политиздат, 1991. – С. 240–241.

Шьейнер-Хамси, Г. Способы отражения в учебных планах и учебниках географических и цивилизационных аспектов сногокультурного общества [Текст] / Г. Шьейнер-Хамси // Преподавание истории в поликультурном обществе и пограничных территориях. – Хабаровск, 1999. – С. 41–50.

ІІІ Міжнародний конгрес українських істориків «Українська історична наука на шляху творчого поступу». Луцьк, 17-19 травня 2006 р.: Доповіді та повідомлення: в 3-х т. / Укр. іст. т-во, Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки / гол. Ред.: Л. Винар, І. Коцан. – Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2007–2008. – Т. 1–3.




DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.32487

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.