Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Філософія"

Будь-який  комунікаційний  акт  вже  має  всі  системні властивості,будь-яка соціальна комунікація вже є системою. Тому характеристики комунікаційних систем в цілому визначаються не тільки  і  не  стільки  характеристиками  складових  її  елементів, скільки характеристиками зв'язків між ними. Наявність взаємодії між  елементами  комунікації  визначає  особливу  властивість комунікативних  систем – їхню  надзвичайну  складність,  яку  неможливо  осягнути  поза  комунікаційної  культури.  Не  можна  ігнорувати так звані приховані елементи особистості, які ніколи не беруть  участь  в  комунікації,  і,  здавалося  б,  не  можуть  бути частиною суспільства. Луман пише про взаємопроникнення в тому випадку,  коли  одна  система  нібито  надає  в  тимчасове розпорядження власну комплексність для побудови іншої системи. Це  положення  має  особливу  силу  стосовно  людей  і  соціальних систем.  Поняття  взаємопроникнення  дає  ключ  до  їхнього подальшого  аналізу.  Воно  замінює  не  тільки  природно-правові вчення, а й спроби в соціології працювати з основними поняттями рольової теорії, з понятійним апаратом, що стосується потреб, з поняттями  теорій  соціалізації.  Як  взаємопроникнення  дане відношення  може  бути  осягнутим  більш  фундаментально,  ніж через  перераховані  соціологічні  концепції.  Йдеться  про  розуміння прямого  зв’язку  між  людьми  і  соціальними  системами  завдяки теорії Лумана. Саме ціннісний аналіз надасть можливість виявити роль  людини  у  творенні  комунікативної  природи  культури  на  усіх рівнях  комунікації.  Соціально-філософська  аксіологія  має  своє втілення у ціннісно-світоглядному розгляді проблем.

Ключові  слова:  соціальна  комунікація,  культура,  комплексність, соціальні системи, комунікаційна культура

Любой коммуникационный акт уже имеет все системные свойства, любая  социальная  коммуникация  уже  является  системой.  Поэтому характеристики  коммуникационных  систем  в  целом  определяются не  только  и  не  столько  характеристиками  составляющих  ее элементов, сколько характеристиками связей между ними. Наличие взаимодействия  между  элементами  коммуникации  определяет особое  свойство  коммуникативных  систем – их  чрезвычайную сложность,  которую  невозможно  постичь  вне  коммуникационной культуры. Нельзя игнорировать так называемые скрытые элементы личности,  которые  никогда  не  участвуют  в  коммуникации,  и, казалось  бы,  не  могут  быть  частью  общества.  Луман  пишет  о взаимопроникновении  в  том  случае,  когда  одна  система  якобы предоставляет  во  временное  распоряжение  собственную комплексность  для  построения  другой  системы.  Это  положение имеет особую силу по отношению к людям и социальных систем. Понятие  взаимопроникновения  дает  ключ  к  их  последующему анализу. Оно заменяет не только естественно-правовые учения, но и попытки  в  социологии  работать  с  основными  понятиями  ролевой теории, с понятийным аппаратом, который касается потребностей, с понятиями теорий социализации. Как взаимопроникновение данноеотношение  может  быть  постигнуто  более  фундаментально,  чем через  перечисленные  социологические  концепции.  Речь  идет  о понимании прямой связи между людьми и социальными системами благодаря  теории  Лумана.  Именно  ценностный  анализ  позволит выявить  роль  человека  в  создании  коммуникативной  природы культуры на всех уровнях коммуникации. Социально-философская аксиология имеет свое воплощение в ценностно-мировоззренческом рассмотрении проблем.

Ключевые  слова:  социальная  коммуникация,  культура, комплексность, социальные системы, коммуникационная культура.

Any communication act already has the system properties, any social communication already is a system. That is why the characteristics of communication systems as a whole are determined not only and not by the characteristics of its constituent elements as characteristics of relations between them. The presence of interaction between elements of communication determines the special property of communication systems – their extreme complexity, which can not be comprehended beyond communication culture. One can not ignore the so-called hidden elements of personality that never involved in communication, and seemingly can not be part of society. Luhmann writes about interpenetration in the case where one system ostensibly provides for temporary disposal of their own complexity to build another system. This position has a special power in the case people and social systems. The concept of interpenetration is a key to their further analysis. It replaces not only the natural-law doctrine, but the attempts in sociology to work with the basic concepts of role theory, conceptual apparatus relating to the needs, concepts of the theories of socialization. As interpenetration this attitude can be grasped more fundamental than sociological concepts listed. It is about understanding due to Luhmann’s theory the direct relationship between people and social systems. This value analysis will provide an opportunity to identify the role of human nature in the creation of communicative culture at all levels of communication. Socio-philosophical axiology is reflected in the value-world-view consideration of issues. Unlike of Maturana’s and Varela’s theory of autopoeiesis in Niklas Luhmann’s theory of social systems it is implemented a new understanding of the importance of communication in society, which is the key concept of understanding of the society. Consideration of the concept of social communication as system communication requires further elaboration and interpretation according to the socio-philosophical study of culture as exploring the complex and multidimensional object – namely concerning the social existence of human culture. However, the concepts considered have the distinct advantage that they are achieving in communication system analysis as a complex social and cultural phenomenon. However, for the purposes of our research methodology can be argued that a systematic approach, first presented by Niklas Luhmann to analyze the concept of communication, might well be taken as the basis of ourstudy – of course, our subject needs to achieve certain clarifications andadjustments.  The  point  is  that  for  Luhmann  personality  is  a  separaterelatively independent system. In this sense social systems provide "life" as the dynamics of the system,which involve the people in the processes of social communication and interpenetration of systems. Interpenetration, respectively, takes place inthe  event  that  both  systems  contribute  to  one  another  because  each  of them makes its own, already constituted, that is determined on the basis of its own complexity to another system. In such cases, one can observethat the behavior of the penetrating system is determined to some extent by the behavior of a system that treats foreign penetration. In the case of interpenetration host system  makes the opposite effect on the adjusting structure of the penetrating system. According to Luhmann any system seeks to stabilize its complexity. That is, it supports stability, although composed of elements, so it is due to its own  structure  it  needs  constant  changes  of  conditions  in  which  the structure will be maintained as a whole, despite the partial changes of its components. So the system simultaneously produces as its conservation, so changes that are structurally determined. This means that any system stabilizes  its  instability.  Thus  it  guarantees  continuous  reproduction  its own undetermined potentials. Although they themselves are generally not subject to calculation, however, their definition can be determined, and therefore is not arbitrary. Stipulation is always self-referent and is always an element of autopoeiesis reproduction of their elements. Autopoiesis is that  way  of  self-reproduction  when  it  is  provided  by  controlling  the playback  of  their  own  outside  world,  while  its  potential  conditioning system depends on continuous communications with its perception of the world. Therefore self-referent system is able to support capacity of ready to alert building potential of systems on the emergent levels of reality and adjust itself to set in the same way special own outside world.

Keywords:  social  communication,  culture,  complexity,  social  systems, communication culture.

Берталанфи Л. фон Общая теория систем – Критический обзор / Л. фон Берталанфи // Исследования по общей теории систем : Сборник переводов / [общ. ред. и вст. ст. В. Н. Садовского и Э. Г. Юдина]. – М. : Прогресс, 1969. – С. 23-82.

Бойченко М. І. Системний підхід у соціальному пізнанні: ціннісний і функціональний аспекти. Монографія /М.І. Бойченко. – К.: Видавництво «Промінь», 2011. – 320 с.

Зиммель Г. Как возможно общество? / Георг Зиммель ; [пер. с нем.] // Зиммель Г. Избр.: В 2-х т.т. – М.: Юрист, 1996. – Т.2. – С.509 – 528.

Конецкая В.П. Социология коммуникации / В.П. Конецкая. – М.: Международный ун-т бизнеса и управления: Братья Карич, 1997. – 304 с.

Луман Н. Невероятность коммуникации; [пер. с нем.] / Н. Луман ; [пер. с нем. А. М. Ложеницина , под ред. Н. А. Головина] // Проблемы теоретической социологии. Вып 3. / Отв. ред. А. О. Бороноев. – СПб. : Издательство СПбГУ, 2000. – С. 165-199.

Луман Н. Общество общества / Н. Луман ; [пер. с нем. А. Антоновский, Б. Скуратов, К. Тимофеева]. – М. : Логос, ИТДГК «Гнозис», 2009. – Часть V.Самоописания. – 320 с.

Луман Н. Социальные системы. Очерк общей теории / Н. Луман ; [пер. с нем. И. Д. Газиева ; под ред. Н. А. Головина]. – СПб. : Наука, 2007. – 648 c.

Матурана У. Древо познания: Биологические корни человеческого понимания В/.Матурана, Ф.Варела п[ер. с англ. Ю.А. Данилова]. – М.: Прогресс-традиция, 2001. – 224 с.

Парсонс Т. Система современных обществ / Т. Парсонс ; [пер. с англ. Л. А. Седова, А. Д. Ковалева ; под ред. М. С. Ковалевой]. – М. : Аспект пресс, 1998. – 270 с.

Чамкин А.С. Системность коммуникации. Социологический подход // Системная психология и социология Научно -практический журнал. – 2010. – Том 1. – № 1. // http://www.systempsychology.ru/journal/n_1_2010/9-chamkin-as-sistemnost-kommunikacii-sociologicheskij-podxod.html