РЕФЛЕКСИВНІСТЬ ФІЛОСОФІЇ ЯК САМОРЕФЕРЕНТНІСТЬ ФІЛОСОФСЬКИХ СМИСЛІВ
Анотація
Рефлексію у філософії – специфічний рух думки, розумового зусилля – охарактеризовано і як фундаментальну основу безпосередньо самого акту філософування, і як умову спроб подолання вже наявних концепцій і установок. Аналізується сутність і значимість філософської рефлексії як самореферентності філософських смислів та особливості методологічного обґрунтування в проведенні будь-якого дослідження незалежно від того, якому предмету чи проблемі воно приділяється. Показане, що особливість і, водночас, складність досліджуваного предмету полягає в тому, що предмет і метод дослідження співпадають. Головну увагу приділено проблемі адекватного опанування й застосування понять, категорій та методологічних принципів у конкретно-наукових дослідженнях.
Ключові слова: рефлексивність, саморефентність смислів, свідомість, методологічні принципи.
Рефлексия в философии – особое мыслительное усилие, движение мысли – охарактеризована и как фундаментальная основа непосредственно самого акта философствования, и как условие попыток преодоления уже существующих концепций и установок. Анализируются сущность и значимость философской рефлексии, как самореферентности философских смыслов, и особенности методологического обоснования в проведении какого бы то ни было, безотносительно предмета/проблемы, исследования. Показано, что специфика и, одновременно, сложность исследуемого предмета заключается в том, что предмет и метод исследования – суть одно и то же. Диалектика чувственных форм, рассудка и разума прослежена, роль каждого в формировании самореферентных смыслов раскрыта. Основное внимание уделяется проблеме адекватного освоения и применения понятийно-категориального аппарата и методологических принципов в конкретно-научных исследованиях.
Ключевые слова: рефлексивность, самореферентность смыслов, сознание, методологические принципы.
Reflection in philosophy is a particular mental effort, the movement of thought – and it is described both as the fundamental basis of the Act of philosophizing, and as a condition to overcome the already existing concepts and installations. The essence and significance of philosophical reflection, as а self-reference of philosophical meanings, and features ofthe methodological justification for any research, irrespective of thesubject/issue, are analyzed. Shows that the specificity and complexity ofthe subject matter is that the subject and method of the study are thesame. The dialectics of sensual forms of reasoning and reason is traced,the role of each in them in the emergence of self-referent’ meanings isrevealed. There are the problem of adequate application of the conceptsand categorical apparatus and methodological principles in specificresearch in the focus of author’s attention.
Keywords: reflexivity, self-reference of meanings, consciousness,methodological principles.Повний текст:
PDFПосилання
Борхерс Д. Аналіз, застосування, освіта: чи личитимуть аналітичній філософії окуляри. //Філософська думка. – К.; 2010, №2, С.84.
Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук // Соч. В 3-х томах. – М.: Мисль, 1975. – Т. 3. – 468 с.
I.Z. Young. Doubt and certaintin in Science.1951. – Р. 61
Кант И. Сочинения в шести томах. Т. 2 // И. Кант; под общ. ред. В.Ф. Асмуса, А.В. Гулыги, Т.И. Ойзермана (Философ. наследие. Акад. Наук СССР. Ин-т философии). – М.: Мысль, 1964. – 511 с.
Кант И. Пролегомены ко всякой будущей метафізики, могущей появиться как наука. 1783. Соч. в 6-ти т. Т. 4, ч.1. – М.: Мысль, 1965, – 203 с.
Маги, Брайан. Признание философа. Нью-Йорк: Random Hous. – Р. 21.
Патнем Х. Чому розум не може бути натуралізованим? // Після філософії: кінець чи трансформація. – К.: Четверта хвиля, – 2000. – 432 с.
Поппер.К. Открытое общество и его враги. – М.: Изд. Международный фонд ”Культурная инициатива” SOROS FOUNDATIONS (USA), 1992, – 525 с.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.