Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Філософія"

Некритичне  застосування  концепту  інформаційного  суспільства  у  межах  його постмодерністської  інтерпретації  може  привести  до  повної  втрати  сенсу  соціально-історичного  процесу  як  мас-медійної  віртуальної  реальності.  За  таких  умов  ситуація соціально-пізнавального  релятивізму,  моральної  індиферентності  та  суб'єктивізму знаходить  своє  закріплення  у  «масовій  медіа-культурі».  Існуючі  визначення інформаційного  суспільства  явно  не  відповідають  соціальним  реаліям.  В  основі  оптимістичної  інтерпретації  концепту  інформаційного  суспільства  є  недоречне ототожнення  інформації  та  знання.  Між  тим  істотна  відмінність  знання  від інформації саме й полягає у  тому,  що знання є соціальний феномен. Якщо інформацію можна вважати формою існування матерії, то знання — це форма існування свідомості. Таким  чином,  істотним  тут  є  навантаженість  знання  сенсами,  знання  не  просто відображає істотні властивості й відносини дійсності (цим знання не відрізнялося б від мислення, а люди — від комп'ютера), але також і значеннєві, цільові відносини людини, соціуму до цієї дійсності. Немає знань, що абсолютно руйнують; якщо перед нами  — знання, то воно буде засвоєно,  уплетене  в  суб'єктивну  реальність  здорової  людини  із  творчою  інтенцією. Інформації  може  бути  для  здорової  психіки  і  фактором,  що  творить,  і  чинником руйнівного  впливу,  як  і  її  кількість,  переходячи  бар'єр  сприйняття  й  засвоєння,  руйнує індивідуальну, а сьогодні вже й суспільну свідомість. Реально знання є і будуть основою будь-якої освіти  ніяким чином замінені у навчально-виховному процесі бути не можуть. Мова  має  йти  про  заміну  інформаційної  парадигми  освітньої  діяльності,  проте  на практиці саме її часто визначають основою освіти у інформаційному суспільстві.

Ключові слова: інформаційне суспільство, медійно-інформаційний простір, ризики

Некритическое  применение  концепта  информационного  общества  в  рамках  его постмодернистской интерпретации может привести к полной потере смысла социально-исторического процесса как масс-медийной виртуальной реальности. При таких условиях ситуация  социально-познавательного  релятивизма,  моральной  индифферентности  и субъективизма  находит  свое  закрепление  в  «массовой  медиа-культуре».  Существующие определения информационного общества явно не соответствуют социальным реалиям. В основе оптимистической интерпретации концепта информационного общества неуместно отождествление  информации  и  знания.  Между  тем,  существенное  отличие  знания  от информации как раз и заключается в том, что знание является социальным феноменом. Если информацию можно считать формой существования материи, то знание - это форма существования  сознания.  Таким  образом,  существенным  здесь  является  загруженность знания  смыслами,  знание  не  просто  отражает  существенные  свойства  и  отношения действительности (этим знание не отличалось бы от мышления, а люди - от компьютера), но также и смысловые, целевые отношения человека, социума к этой действительности.  Нет  знаний, которые абсолютно разрушают; если перед нами - знание, то оно будет усвоено,  вплетенное  в  субъективную  реальность  здорового  человека  с  творческой интенции.  Информация  может  быть  для  здоровой  психики  и  фактором,    что  творит,  и фактором  разрушительного  воздействия,  как  и  ее  количество,    что  переходит  барьер восприятия  и  усвоения,  разрушает  индивидуальную,  а  сегодня  уже  и  общественное сознание. Реально знания есть и будут основой всякого образования,и никакие заменены в учебно-воспитательном  процессе  не  могутбыть.  Речь  должна  идти  о  замене информационной парадигмы образовательной деятельности, однако на практике именно ее часто определяют основой образования в информационном обществе.

Ключевые  слова:  информационное  общество,  медийно-информационное пространство, риски.

Uncritical  application  of  the  concept  of  information  society  within  its  postmodern interpretation can lead to complete loss of sense of socio-historical process as a mass- media virtual  reality.  Under  these  conditions,  the  situation  of  social  and  cognitive  relativism,  moralindifference  and  subjectivity  finds  its  consolidation  in  the  "mass  media  culture."  The  existing definition of information society clearly does not correspond to social reality. The basis of the optimistic  interpretation  of  the  concept  of  information  society  is  inappropriate  identification information and knowledge. Meanwhile, a significant difference of knowledge from information and  it  is  that  knowledge  is  a  social  phenomenon.  If  the  information  is  considered  a  form  of existence  of  matter,  knowledge  -  a  form  of  consciousness.  Thus,  there  is  a  significant  laden meanings of knowledge, knowledge is not simply reflect the essential properties and relations of reality (this knowledge can not be distinguished from thinking, and people - from the computer), but  also  values,  trust  relationships  human  society  to  this  reality. There  is  no  knowledge  that  absolutely  destroy,  if  we  have  knowledge,  it  will  be  learned, including in subjective reality of a healthy person with creative intentions. Information may be for  a  healthy  mind  and  a  factor  that  creates  and  devastating  impact  factor,  as  its  amount, passing the barrier of perception and learning, destroys the individual, and today, and the public consciousness.  Reality  knowledge  is  and  will  be  the  foundation  of  any  education  in  any  way replaced in the educational process can not be. It is going to replace the information paradigm of  educational  activities,  but  in  practice  it  is  often  defined  foundation  of  education  in  the information society.

Бодрийар Ж.Америка / Ж.Бодрийяр. -Спб.: Вл. Даль, 2000.–205 с.

Гэлбрейт Дж. Новое индустриальное общество / Дж.Гэлбрейт. - М.; СПб.: Транзиткнига, 2004. – 602 с.

Иоселиани А. Д.Информационноеобщество/ А.Д.Иоселиани// Глобалистика: Энциклопедия/ Гл. Ред.. И.Мазур. - М.: Диалог, 2003.-С. 527-528.

Фомин А.П. Виртуализация социальной реальности в современном мире / А.П.Фомин // Известия Российского государственного педагогического университета им. А.И. Герцена. - 2008. - № 56. - С. 16-28.

ЮхвидА. В.Информационноеобщество/ А.В.Юхвид// Глобалистика: Энциклопедия/ Гл. ред. И.Мазур. - М.: Диалог, 2003. С. 529-530.

SnydersB. R.Thehiddencurriculum /B. R. Snyders. - N. Y.: AlfredA. Knopf, 1971. – 264 p.