КОМУНІКАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ВИРІШЕННІ ЗАДАЧ СОЦІАЛЬНОГО ПРОСТОРУ
Анотація
Більшу частину інформації, необхідної для своєї життєдіяльності, людина отримує з інформаційного середовища, а не з реальності. Все це спричинено розвитком засобів масової інформації, засобів масової комунікації, мультимедійних технологій, Інтернету. Тому під впливом даних факторів формується інформаційно – комунікативний простір,що в свою чергу змінює природу соціального простору. Комунікація являє собою інформаційні дії в нечіткому інформаційному середовищі. Більшу частину інформації, необхідної для своєї життєдіяльності, людина отримує з інформаційного середовища, а не з реальності. При цьому досить часто людське суспільство вирішує ті чи інші свої проблеми видозмінюючи інформаційне середовище, що в свою чергу призводить до зміни в середовищі реальному. Стаття дає відповіді на те, що являє собою комунікація та звідки людина отримує більшу частину інформації, необхідної для своєї життєдіяльності; що є результатом проведення комунікації; як реалізується сьогодні інформаційний вплив, та його методи, а також як можна трактувати інформаційну асиметрію. Також це дослідження показує для чого покликані моделі комунікації. У статті буде проаналізована комунікативна модель Г. Шпета, який представляє нам парадигму та визначає погляд на один і той самий комунікативний простір.
Ключові слова: комунікація, інформаційні організації, соціальний простір, комунікативні моделі.
Большую часть информации, необходимой для своей жизнедеятельности, человек получает из информационной среды, а не из реальности. Все это вызвано развитием средств массовой информации, средств массовой коммуникации, мультимедийных технологий, Интернета. Поэтому под влиянием данных факторов формируется информационно - коммуникативное пространство, что в свою очередь изменяет природу социального пространства. Коммуникация представляет собой информационные действия в нечеткой информационной среде. Большую часть информации, необходимой для своей жизнедеятельности, человек получаетиз информационной среды, а не из реальности. При этом, достаточно часто, человеческое общество решает те или иные свои проблемы видоизменяя информационную среду, что в свою очередь приводит к изменениям в среде реальной. Статья дает ответы на то, что представляет собой коммуникация и откуда человек получает большую часть информации, необходимой для своей жизнедеятельности; что является результатом проведения коммуникации; как реализуется сегодня информационное воздействие и его методы, а так же, как можно трактовать информационную асимметрию. Это исследование показывает для чего созданны модели коммуникации. В статье будет проанализирована коммуникативная модель Г. Шпета, который представляет нам парадигму и определяет взгляд на одно и то же коммуникативное пространство.
Ключевые слова: коммуникация, информационные организации, социальное пространство, коммуникативные модели.
Most information that is needed for our livelihood, we receive from the environment but not from reality. That is the resalt of the development of mass media, mass communication, multimedia and Internet. Therefore, under the influence of these factors the communicative space was born, which in turn, changes the nature of the social space. Communication is an information action in the fuzzy information environment. Most of the information is needed for their livelihood; people get information from the environment, and not from reality. At the same time, quite often, human society solves certain problems by modifying their information environment, which in turn leads to changes in the environment of the reality. The article provides answers to what a communication is and where does the person get most of the information that’s needed for his livelihood; what result do we get from the communication, as implemented today informational influence and its methods, as well as how to interpret the information asymmetry . This study shows that the creation of models for communication. The article will examine the communicative model of Shpet , which presents us with a paradigm and identifies a look at one and the same communicative space .
Key words: communication, media organizations, social space, and communication models.Повний текст:
PDFПосилання
Почепцов Г. Г. Теория коммуникаций / Г.Г. Почепцов – М.: Из-во "Рефл-бук", 2009. – 400 с.
Топоров В. Н. Миф. Ритуал. символ. Образ. Исследования в области мифопоэтического / В. Н. Топоров - М. : Из-во "Рефл-бук", 2005. – 387 с.
Kempson R. M. Presupposition and the delimitation of semantics./ R.M.Kempson - Cambridge: Ski11s , 1975. -243 s.
Denning D. E. Cyberterrorism / D.E. Denning [Електронний ресурс] // www.terrorism.com — Режим доступу: www.terrorism.com/documents/denning-testrmony.shtml .
Kuehl D. Defining information power — Strategic Forum / D. Kuehl // Institute for National Strategic Studies. – 1977. – N 115. –S. 68-78.
Шпет Г. Внутренняя форма слова (Этюды и вариации на темы Гумбольдта) / Шпет Г. — М.: Политиздат , 1967. – 367 с.
Шпет Г. Герменевтика и ее проблемы/ Г. Шпет // Контекст. – 1989. – N 115. –С. 58-64.
Шпет Г. Сочинения / Г. Шпет. – М.: Поитиздат, 1989. – 487 с.
Шпет Г. Философское мировоззрение Герцена. / Шпет Г. — М.: Политиздат , 1970. – 533 с.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.