ПОКЛИКАННЯ ТА ЕТИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ: ЗВЕРТАЮЧИСЬ ДО ТЕМИ ІНШОГО У ФІЛОСОФІЇ ЛЕВІНАСА

Є. І. Мулярчук

Анотація


У статті розглядаються можливості інтерпретації теми покликання на основі ідей етики Левінаса та його критики гайдеггерівської фундаментальної онтології. Аргументовано можливість розгляду з позицій філософії Левінаса покликання як загальнолюдської етичної настанови, як заклику до святості, до пробудження людини від зацікавленості власною особою для піклування про благо інших. В аспекті левінасової ідеї нескінченності та трансценденції розкривається мета покликання як спрямування людини до понадособистісних цілей та цінностей. Обгрунтовано необхідність пошуку шляхів узгодження концептуальних можливостей етики та онтології для вирішення практичних проблем етичної мотивації людини, розуміння умов формування особистісних чеснот і розв’язання моральних суперечностей, які виявляються у здійсненні покликання.

Ключові слова: покликання, поклик, самовизначення особистості, ідентичність, відповідальність, конечність, нескінченність, трансценденція.

 

В статье рассматриваются возможности интерпретации темы призвания на основе идей этики Левинаса и его критики хайдеггеровской фундаментальной онтологии. Аргументирована возможность рассмотрения с позиций философии Левинаса призвания как общечеловеческой этической установки в качестве призыва к святости, пробуждения человека от заинтересованности собой для заботы о благе других. В аспекте левинасовской идеи бесконечности и трансценденции раскрывается цель призвания как направленности человека к сверхличностным целям и ценностям. Обоснована необходимость поиска путей согласования концептуальных возможностей этики и онтологии для решения практических проблем этической мотивации человека, понимания условий формирования личностных добродетелей и решения этических противоречий, которые проявляются в осуществлении призвания.

Ключевые слова: призвание, зов, самоопределение личности, идентичность, ответственность, конечноість, бесконечность, трансценденция.

 

The task of the research is to determine the possibilities of interpretation of the theme of calling on the basis of the ideas of the ethics of E. Levinas and his criticism of Heideggerian fundamental ontology. Following the main positions of Levinasian philosophy the author of the article proves the relevance of the understanding of calling as a common to mankind direction and requirement of holiness and awakening from interestedness in oneself to concern for the other people’s welfare and good. On the basis of Levinasian ideas of infinity and transcendence the purpose of calling reveals itself in devotion of person’s aims and values to over-personal aims and values. The phenomenon of call reveals itself not as the claim of authenticity of self-being and towards the truth of being as a whole, but as a need to answer to the Other. Not a Heideggerian fear and resoluteness of finiteness found the values in human life, but the infinity of living for the other people. The study follows the thought of Levinas that infinity reveals itself in the person and makes the person able to overcome anxiety of own death and overcome the limits of living towards it. The study examines the criticism by Levinas of phenomenological attitude to rely upon the self-certainty of subjectivity and his positioning of the certainty of ethical obligation based on the intersubjective experience and the requirement of responsibility towards the other people. The research determines the necessity of the search of the ways for harmonization in the concept of calling of the positions of ontology and ethics. Therefore the author foresees the possibility for solution of practical problems concerning ethical motivation of personality, of general understanding of the conditions for forming of personal virtues, of answering the various calls of living in the world, and of solving the collisions revealed in the realization of personal understanding of calling.

Key words: calling, call, покликання, поклик, self-determination of personality, identity, responsibility, finiteness, infinity, transcendence.

 


Повний текст:

PDF

Посилання


Вальденфельс Б. Вступ до феноменології. – К.: Альтерпрес, 2002. - 173 с.

Вебер М. Избранные произведения. – М.: Прогресс, 1990. – 808 с.

Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму / Перекл. з німецької О .Погорілого. – К.: Основи, 1994. – 261 с.

Левинас Э. Избранное. Тотальность и бесконечное. – М.; СПб: Университетская книга, 2000. – 415 с.

Эмманюэль Левинас: Путь к Другому. Сборник статей и переводов, посвящённый 100-летию со дня рождения Э.Левинаса. – СПб.: Издательство СПбГУ, 2006. – 236 с.

Joldersma C. A Levinasian Ethics for Education’s Commonplaces: Between Calling and Inspiration. N.Y.: Palgrave MacMillan, 2014. – 126 p.

REFERENCES

Waldenfels B. Introduction to Phenomenology. – К.: Alterpres, 2002. - 173 с. (in Ukrainian).

Weber М. Selected works. – М.: Progress, 1990. – 808 p. (in Russian).

Weber М. The Protestant Ethics and the Spirit of Capitalism / Tr. from German О. Pohorilyi. – К. Оsnovy, 1994. – 261 p. (in Ukrainian).

Levinas E. Selected works. Тоtality and Infinity. – М.; SPb: Universitetskaya kniga, 2000. – 415 p. (in Russian).

Emmanuel Levinas: The way to the Other. Selection of articles and translations, devoted to100-anniversary of E.Levinas. – SPb.: Publishihing of SPbSU, 2006. – 236 p. (in Russian).

Joldersma C. A Levinasian Ethics for Education’s Commonplaces: Between Calling and Inspiration. N.Y.: Palgrave MacMillan, 2014. – 126 p.




DOI: https://doi.org/10.34142/23131675.2019.52.09

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.