НЕОКОНФУЦИАНСТВО В ПЕРИОД «ДВИЖЕНИЯ ЗА НОВУЮ КУЛЬТУРУ»

Анотація

Цивилизационным стержнем Китая является наследие великого Учителя – Конфуция с его последующей модернизацией в форме неоконфуцианства. Цель статьи состоит в анализе влияние на процесс становление современного неоконфуцианства «движения за новую культуру», которое является идеологической «пролонгацией» значимого для китайской истории «движения 4 мая 1919 года». Следует отметить, что неоконфуцианство оказалось довольно устойчивой и «пластичной» социально-философской системой, способной принять «идеологический удар» из вне. Неоконфуцианство предложило в ХХІ веке Китаю новую доктрину понимания «Человека». Человека открытого к вызовам «постмодернового времени» с его технологическим и индустриальным ростом. Однако этот человек прочно укоренён своими историческими корнями (конфуцианством).

Ключевые слова: Конфуций, неоконфуцианство, «движение за новую культуру», либерализм, долг, ритуал, благородный муж.

Цивілізаційним стрижнем Китаю є спадщина великого Вчителя - Конфуція з його подальшою модернізацією в формі неоконфуціанства. Мета статті полягає в аналізі впливу на процес становлення сучасного неоконфуціанства «руху за нову культуру», яке є ідеологічною «пролонгацією» значимого для китайської історії «руху 4 травня 1919 року». Слід зазначити, що неоконфуцианство виявилося досить стійкою і «пластичною» соціально-філософською системою, здатною прийняти «ідеологічний удар» із зовні. Неоконфуціанство запропонувало в ХХІ столітті Китаю нову доктрину розуміння «Людини». Людини відкритої до викликів «постмодерного часу» з його технологічним та індустріальним зростанням. Однак ця людина міцно вкорінена своїми історичними коренями (конфуціанством).

Ключові слова: Конфуцій, неоконфуцианство, «рух за нову культуру», лібералізм, борг, ритуал, шляхетний чоловік.

The civilizational core of China is the legacy of the great Teacher - Confucius, with its subsequent modernization in the form of neo-Confucianism. The purpose of the article is to analyze the influence of the “movement for a new culture” on the process of the formation of modern neo-Confucianism, which is an ideological “prolongation” of the “movement of May 4, 1919” significant for Chinese history. Influenced by the ideological ideas of the “movement for a new culture”, Confucianism lost its social and political influence in China at the dawn of the 20th century for many decades. He had to endure an even more devastating blow and persecution during the "cultural" revolution. The foci of development of neo-Confucianism survived only in the academic circles of the West. On the territory of non-continental China (Taiwan), as well as in countries partially affected by Confucianism (Korea, Japan and a number of others). Amazingly, but true. Liberal ideas and Marxism - the main "enemies" of Confucianism, were later successfully "embedded" in the third wave of modern neo-Confucianism. At the present stage of development of Chinese society, Confucianism regards it as an equal ideological system to the dominant Marxism. Thus, it should be noted that neo-Confucianism turned out to be a rather stable and “plastic” social-philosophical system, able to take an “ideological blow” from the outside. Neo-Confucianism offered China a new doctrine of understanding "Man." A person open to the challenges of "postmodern time" with its technological and industrial growth. However, this man is firmly rooted in his historical roots (Confucianism).

Keywords: Confucius, neo-Confucianism, “movement for a new culture”, liberalism, duty, ritual, noble man.