КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІЙ СТАТУС АКАДЕМІЧНОЇ КНИГИ НА СЛОБОЖАНЩИНІ ХІХ СТ.

Анотація

У статті запропоновано філософське осмислення статусу академічної книги та її ролі у формуванні освітнього простору Слобожанщини ХІХ ст. Доведено, прагматизація і гуманізація процесу співпраці з книгою і над книгою є важливим здобутком раннього модерну, який саме співіснуванням цих формально протилежних орієнтацій засвоєння духовного скарбу літератури відрізняється від Середньовіччя, і навіть від доби Відродження. Кожна культурна доба характеризується своїм світом книжок, який є структуротворчим елементом у формуванні академічної і культурної спільноти. Історичний процес передбачає культурну спадкоємність. Результати соціокультурної діяльності закріплюються й зберігаються у книжках. Академічна література є особливим культурно-освітнім світом, що генерує можливості і накопичує потенціал духовного виробництва. Але чи є цей літературний універсум світом тих, хто його творить Унікальність світу книг робить їх важливою складовою університетської спільноти, об’єднує в єдиний комунікативний простір. Високо цінуючи роль книги у науково-інтелектуальній діяльності, харківські вчені та діячі освіти створили умови для створення та існування кабінету для читання, а потім і бібліотеки. Книжковий світ Харківського університету ХІХ століття свідчить про європейську спрямованість його самоорганізації. Фонд, в якому зберігалися першоджерела та підручники з філософії на кінець ХІХ століття стає доволі значним. Але доводиться визнати, що даний фонд переважно складався із книжок видрукуваних іноземною мовою, особливо німецькою та французькою, що потребувало відповідної мовної підготовки. Головне полягає в тому, що не зважаючи на всі перипетії, які відбувалися з філософією (маємо на увазі 24-річну перерву у викладанні філософії з 1850 до 1874 та постійне авторитарне втручання держави), кількість російськомовних видань постійно збільшувалася за рахунок перекладів та друкування власних праць. У будь-якому разі засвоєння філософської спадщини студентами університету залежало від їх особистого вибору і зусиль. Своєю діяльністю університет та університетська бібліотека суттєво вплинули майже на всі сфери життя не лише Харкова, а й значної території, яка увійшла до Харківського учбового округу. В тому числі це стосується і відкриття публічних бібліотек.

Ключові слова: академічна книга, філософська комунікація, освіта, бібліотека, Слобожанщина.

The article proposes a philosophical understanding of the status of the academic book and its role in shaping the educational space of the 19th-century Slobozhanshchyna. It is proved that pragmatization and humanization of the process of cooperation with the book is an important achievement of the early Modernism. It differed from the Middle Ages, and even from the Renaissance, by the coexistence of these formally opposite orientations of the literature’s spiritual heritage. Each cultural era is characterized by its world of books, which is a structural element in the establishment of the academic and cultural community. The historical process involves cultural continuity and results of sociocultural activity are documented and stored in books. The academic literature is a special cultural and educational world that generates opportunities and accumulates the potential of spiritual production. But is this literary universe the world of those who create it? The uniqueness of the book world makes them an important part of the university community and unites everyone in a single communicative space. Highly appreciating the role of the book in scientific and intellectual activity, Kharkiv academics designed conditions for the creation and existence of a reading room, and then a library. The book world of the Kharkiv University of the XIX century demonstrates the European orientation of its self-organization. The fund, which kept the sources and textbooks, has become quite significant to the end of the century. Still, we have to admit that this fund mainly consisted of books in foreign languages, usually German and French, which required appropriate language training. The main point is that, despite all the peripeties that have taken place (we mean the 24-year break in teaching philosophy from 1850 to 1874 and the constant authoritarian intervention of the state), the number of Russian-language editions has increased due to translations and publications of their own works. Nevertheless, the students’ mastery was the subject of their personal choice and efforts. Through activities, the University and the University Library have significantly influenced almost all spheres of life, not only Kharkiv’s, but also of a large territory that was included in the Kharkiv’s educational district. This includes the opening of public libraries.

Keywords:  academic  book,  philosophical  communication,  education,  library,
Slobozhanshchyna.