ТЕРМІНОЛОГІЯ НІМЕЦЬКОГО ІДЕАЛІЗМУ У ФОРМАЛЬНИХ І НЕФОРМАЛЬНИХ ПРАКТИКАХ ФІЛОСОФУВАННЯ

N. V. Grigorova

Анотація


The article considers some special moments of the forming and semantics of the main concepts in German idealism which show the relationship with the German mystics (Hildegard von Bingen, Meister Eckhart). The functional potential of lexical innovations is bringing into the light. Using of the heuristic metaphors with a seeing effect makes possible to realize the procedure of visualization of the philosophical terminology within the German idealism, which is very difficult for translation because of widening content in concepts that was formed during several generations of German philosophers. Poly-semantic of these concepts (Bildung, Bildsamkeit, Aufhebung, Anderssein, Sosein etc.) makes open the horizon for interpretations and creates the possibilities for applying of this skill in formal and informal philosophical education, especially in the case of the philosophical dialogues.

Keywords: German idealism, terminology, concepts, metaphor, visualization, education, dialogue, semantic, interpretation.

У статті розглядаються особливості утворення і семантики основних понять німецького ідеалізму, які демонструють спорідненість з німецькою містикою (Гільдегарда фон Бінген, Майстер Екгарт). Розкривається функціональний потенціал лексичних інновацій. Використання зорових евристичних метафор дозволяє здійснити процедуру візуалізації філософської термінології німецького ідеалізму, яка викликає труднощі у перекладі через розширення обсягу понять, які формувались упродовж кількох генерацій німецьких філософів. Полісемантизм цих понять (Bildung, Bildsamkeit, Aufhebung, Anderssein, Sosein та ін.) розсуває горизонти інтерпретацій і можливості застосування цього досвіду у формальній і неформальній філософській освіті, особливо у філософських діалогах.

Ключові слова: німецький ідеалізм, термінологія, поняття, метафора, візуалізація, освіта, діалог, семантика, інтерпретація.


Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Гадамер Ханс Георг. Истина и метод. М. Прогресс, 1998.

Култаева Мария. Категория в немецкой философской традиции, или размышления о смысле и предназначении образования // Постметодика, Т 1(23)б 1999/ Мария Култаева. – С. 8-13.

Лефевр Жан-П’єр. Синтаксис та семантика в модерній філософській мові: Гегель і Кант. И: Європейській словник філософій. Лексикон неперекладностей. Т1. Київ: Дух і Літера. 2009. С. 38-48.

Попович Мирослав. Григорій Сковорода: філософія свободи. – Київ: Майстерня Білецьких. 2008. -256 с. Popovich M. Hrygorij Skovoroda: philosophy of freedom. In: Ukrainian.

Asmuth Ch. Subjekt und Prinzip. Berlin, Logos. 2017. 56 S.

Benhabib Seyla. Menschenrechte in unruhiger Zeit. Frankfurt am Main: Suhrkamp, 2016. – 281 S.

Bingen Hildegard von. Wisse die Wege. Scivas. Salzburg. 1954. 414 S.

Bollenbeck Georg. Bildung und Kultur. Glanz und Elend eines deutschen Bildungsmusters. Frankfurt am Main: Insel Verlag 1994.

Bordo Susan. Feminism, Postmodernism, and Gender-Skepticism // Feminism/Postmodernism. London: Routledge, 1990. – P. 133-156.

Hösle Vittorio. Der Philosophische Dialog. München: Beck. 2006. – 494 S

Mehring R. Die Erfindung der Freiheit. Känigshausen, Stuttgart. 2019.

Precht R.D. Anna, die Schule und der liebe Gott. München: Goldmann, 2013. – 351 S.

Steiner Georges. After Babel. Aspects of Language and Translation. New York: Oxford UP. 1975. –282 p.

Young Robert. Colonial Desire. Hybridity in Theory. Culture and Race . London: Routledge. 1995.




DOI: https://doi.org/10.34142/23131675.2019.52.2.07

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.