НОВІТНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ І АНТИГЛОБАЛІЗМУ У КОНТЕКСТІ ПЕРСПЕКТИВ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Анотація

Сучасні вузькоспеціалізовані дослідження глобалізації, з точки зору соціальної філософії, демонструють, що в процесі бурхливих дебатів ні прибічники, ні представники глобалізації не мають конструктивного бачення глобалізації, ведучи суперечку навколо окремих аспектів проблеми. Разом з тим, дослідники також і послідовно у своїх численних розробках розкривають сутність феномену глобалізації та особливості її процесів, які спостерігаються у сучасному світі з урахуванням рівня суспільного розвитку країн світу.
Значний інтерес дослідників процесів глобалізації приваблює також явище глокалізації, яке відображає складний процес переплетіння глобальних тенденцій розвитку і локальних місцевих особливостей культурного розвитку тих чи інших народів. Глокалізація як локальність культур нині розповсюдилася майже на всі сфери людського життя і, насамперед, на сферу економіки.
У цьому відношенні локальне і глобальне зливається у нові форми суспільного розвитку, способи виробництва, які розтинають і переступають національні кордони, невпинно і все сильніше щодня руйнують локальні потоки товарів, послуг, знань.
Антиглобалістський рух є не менш органічним породженням глобалізації, ніж світова економіко-фінансова, політична чи комунікаційна спільнота. Більше того, цей рух є «вбудованим стабілізатором» технологічного та соціального розвитку не тільки розвинутих країн, а й всього людства.
Водночас глобалізація досить часто стимулює відкритість комунікацій, інформаційних технологій, веде до економічного зростання, завдяки появі середнього класу зумовлює демократизацію політичного життя.

Ключові слова: глобалізація, соціальна філософія, локальність, глокалізація,
антиглобалізм, знання, спільноти, комунікація, кризи, інтернаціоналізація, демократія, суспільний розвиток.

Modern highly specialized studies of globalization, from the point of view of social philosophy, show that in the process of heated debate, neither supporters, nor representatives of globalization have a constructive vision of globalization, leading a debate around certain aspects of the problem. At the same time, researchers also consistently in their numerous developments reveal the essence of the phenomenon of globalization and the features of its processes observed in the modern world, taking into account the level of social development of the countries of the world.
The phenomenon of glocalization is also of great interest to researchers of globalization processes, which reflects the complex process of interweaving global development trends and local local characteristics of the cultural development of various peoples. Glocalization as a locality of cultures has now spread to almost all spheres of human life and, above all, to the sphere of economics.
In this regard, local and global are merging into new forms of social development, production methods that open and cross national borders constantly and more and more daily destroy local flows of goods, services, and knowledge.
The anti-globalist movement is no less organic product of globalization than the global economic, financial, political or communication community. Moreover, this movement is a «built-in stabilizer» of technological and social development not only of developed countries, but of all mankind.
At the same time, globalization often stimulates the openness of communications, information technology, leads to economic growth, and thanks to the emergence of the middle class, it leads to the democratization of political life.

Keywords: globalization, social philosophy, locality, glocalization, antiglobalism,
knowledge, communities, communication, crises, internationalization, democracy, social development.