САМООСВІТА ОСОБИСТОСТІ В КОНТЕКСТІ ОТРИМАННЯ ЗНАННЯ В СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЄВРОПІ

Анотація

Досліджено самоосвітню активність європейського середньовіччя, що в цей період існувала в контексті загальних питань навчання і виховання. Самоосвіта, насамперед, була спрямоване на одержання знань про Бога і на виховання почуттів і души людини. Самоосвіта особистості розглянута як форма передачі соціокультурних зразків, що виробляються традицією, досвідом розвитку цієї епохи і пов'язані із процессами інтеріоризації знання, яке є семантичною реальністю і упорядковується в ціннісно- смислових структурах. Індивідуалізм і психологізм середньовіччя виявився у вивільненні особистості, у прагненні до самопізнання й самовдосконалення, для того щоб наблизиться до Бога. Доведено, що релігійна стратегія була визначальною і мала регулятивний вплив на всі форми соціальної активності людини, тому філософія, наука, право являли собою тільки подальшу розробку абсолютних заповідей християнства. Інтегруюча функція релігійної самоосвітньої діяльності стала однією з основ соціального життя. Зміна соціальної ролі освіти, виникнення інституту вищої освіти, підвищило статус самоосвіти і становлення нових стратегій самоосвіти особистості, диференціація самоосвітніх моделей залежала від статусу особи, характеру праці і виду економічної діяльності. Домінуючою технологією залишалася комунікативна, технологія самоосвітнього читання, як читання рукописних книг, що були доступні тільки для обраних представників прогресивних верств населення і знаті.

Ключові слова: самоосвіта особистості, самоосвітня активність, стратегії самоосвіти, моделі самоосвіти, епоха середньовіччя, знание.

Исследована самообразовательная активность европейского средневековья, которая в этот период существовала в контексте общих вопросов обучения и воспитания. Самообразование, в первую очередь, было направленное на получение знаний о Боге и на воспитание чувств и души человека. Самообразование личности рассмотрено как форма передачи социокультурных образцов, которые производятся традицией, опытом развития этой эпохи и связаны с процессами интериоризации знания, которое является семантической реальностью и упорядочивается в ценностно-смысловых структурах. Индивидуализм и психологизм средневековья был представлен в высвобождении личности, в стремлении к самопознанию и самосовершенствованию, для того, чтобы приблизится к Богу. Доказано, что религиозная стратегия являлась определяющей и имела регулятивное влияние на все формы социальной активности человека, потому философия, наука, право являли собой только дальнейшую разработку абсолютных заповедей христианства. Интегрирующая функция религиозной самообразовательной деятельности стала одной из основ социальной жизни. Смена социальной роли образования, возникновения института высшего образования, повысило статус самообразования и становления новых стратегий самообразования личности, дифференциация самообразовательных моделей зависела от статуса личности, характера труда и вида экономической деятельности. Доминирующей технологией оставалась коммуникативная, технология самообразовательного чтения, как чтения рукописных книг, что была доступна только для избранных представителей прогрессивных слоев населения и знати.

Ключевые слова: самообразование личности, самообразовательная активность, самообразовательная деятельность, стратеги самообразования, модели самообразования, эпоха средневековья, знание.

Self-education activity that to medieval Europe existed in the context of general questions of studies and education is investigational. A self-education, first of all, was sent to the receipt of knowledge about God and on education of feelings and soul of man. The self-education of personality is considered as a form of transmission of sociocultural standards, that is produced by tradition, experience of development of this epoch and related to the processes of introduction of knowledge that is semantic reality and put in order in valued-semantic structures. Individualism and psychological of middle ages found presentation in freeing of personality, in aspiring to selfknowledge and self-perfection, in order that will get around God. It is well-proven that religious strategy was qualificatory, and had регулятивное influence on all forms of social activity of  man, therefore philosophy, science, a right was shown by itself only further development of absolute commandments of christianity. The integrating function of religious self-education activity became one of bases of social life. Changing of social role of education, origin of institute of higher education, promoted status of self-education and becoming of new strategies of self-education of personality, differentiation of self-education models depended on status of man, character of labour and type of economic activity. Dominant technology was remained by communicative, technology of the self-education reading, as reading of the handwritten books, that was accessible only for the select representatives of progressive layers of population and gentlefolks.

Keywords: self-education of personality, self-education activity, strategies of selfeducation, model of self-education, epoch of middle ages, knowledge.