ЛЮДИНА ЯК НОСІЙ ДУХОВНОГО ЖИТТЯ

Анотація

Стан антропологічного дискурсу в сучасній (постнекласичній) філософії науки набув особливого значення з огляду на загальну тенденцію до відродження людиномірності наукового знання в його духовно-практичних і смисложиттєво-ціннісних вимірах. Тема є методологічним складником дискусій про взаємозумовлені тенденції розвитку наукового пізнання, засади процесів інтеграції знань і міждисциплінарного синтезу, гуманізації та гуманітаризації науки, формування сучасної гуманітарно- наукової парадигми знання, вдосконалення новітньої наукової картини світу і т.ін. В статті розглядаються актуальні проблеми існування людини у складному плинному багатовимірному світі з позиції сучасних наукових досліджень. Особлива увага приділена синергетичному розумінню складного світу людини з погляду психосинергетики, психології, когнітивістики, соціального знання; аналізуються нелінійні процеси у сучасній постнекласичній науці, презентується синергетичне бачення сучасних наукових об’єктів – живого, соціальних мереж, віртуальності тощо; розглядаютьсякогнітивні складники сучасного трансформативного навчання, трансверсальних компетенцій як навичок ХХІ століття, сутність та зміст когнітивних технологій в освіті як адаптивних стратегій людини в складному світі.

Ключові слова: міждисциплінарний синтез, гуманізація, гуманітаризація науки, антропологічний дискурс, духовність, цінність.

Состояние антропологического дискурса в современной (постнеклассической) философии науки приобрел особое значение, учитывая общую тенденцию к возрождению людиномирности научного знания в его духовно-практических и смысложизненных ценностных измерениях. Тема методологическим частью дискуссий о взаимообусловлены тенденции развития научного познания, принципы процессов интеграции знаний и междисциплинарного синтеза, гуманизации и гуманитаризации науки, формирования современной гуманитарно-научной парадигмы знания, совершенствования новейшей научной картины мира и т.д. В статье рассматриваются актуальные проблемы существования человека в сложном изменяющемся многомерном мире с позиции современных научных исследований. Особое внимание уделено синергетическому пониманию сложного мира человека с точки зрения психосинергетики, психологии, когнитивистики, социального знания; анализируются нелинейные процессы в современной постнеклассической науке, презентуется синергетическое видение современных научных объектов – живого, социальных сетей, виртуальности и т. п; рассматриваются когнитивные составляющие современного трансформативного обучения, трансверсальных компетенций как навыков ХХІ века, сущность и содержание когнитивных технологий в образовании как адаптивных стратегий человека в сложном мире.

Ключевые слова: междисциплинарный синтез, гуманизация, гуманитаризация науки, антропологический дискурс, духовность, ценность.

The article considers the anthropological discourse in contemporary (Postnonclassical) philosophy of science was of particular importance in view of the general trend towards the revival lyudynomirnosti scientific knowledge in its spiritual and practical life purport and value terms. The theme is a methodological discussion component of interdependent trends of scientific knowledge, the principles of Integration of knowledge and interdisciplinary synthesis, humanization and humanization of science, the formation of modern humanitarian and scientific paradigm of knowledge, improve the modern scientific world, etc. The article considers actual problems of human existence in a complex Plandome multidimensional world from the perspective of modern scientific research. Special attention is paid to the synergetic understanding of the complex world of man from the point of view of psychoenergetic, psychology, cognitive science, social knowledge; analyzes nonlinear processes in a modern postnonclassical science, presented a synergetic vision of modern scientific objects, living things, social networking, virtuality, etc.; considers the cognitive components of the modern transformative learning, transversal competences as skills twenty-first century, the nature and content of cognitive technologies in education as adaptive strategies of man in a complex world.

Keywords: mizhdisciplinarniy synthes, humanizing, gumanitarizaciya sciences, anthropological diskurs, spirituality, value.