ПЕДАГОГІЧНА ГЕРМЕНЕВТИКА ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Л. В. Пасічник

Анотація


В даній статті розглянуто поняття «герменевтика» як філософського вчення, теорії та практики інтерпретації. Зазначені наукові основи герменевтики, що були започатковані німецькими філософами. Також розглядається й педагогічна герменевтика художнього твору, описані її основні аспекти, вплив на освітній та виховний процес.

Ключові слова: герменевтика, герменевтичне коло, інтерпретація, розуміння, художній текст, автор, світогляд.

 

В данной статье рассмотрено понятие «герменевтика» как философское учение, теории и практики интерпретации. Указанные научные основы герменевтики, которые были начаты немецкими философами. Также разглядывается и педагогическая герменевтика художественного произведения, описаны ее основные аспекты, влияние на образовательный и воспитательный процесс.

Ключевые слова: герменевтика, герменевтический круг, интерпретация, понимание, художественный текст, автор, мировоззрение.

 

In this article, the concept of "hermeneutics" as a philosophical teaching, theory and practice of interpretation is considered. These scientific foundations of hermeneutics, which were initiated by German philosophers. Also examined is the pedagogical hermeneutics of the work of art, describes its main aspects, its impact on the educational and upbringing process. The training and education of the younger generation is teaching hermeneutics of literature is important for the formation of their outlook. Consideration of hermeneutics as a basic principle of education and universal method humanities dedicated their works: I. Sulima, A. Bernyukov V. Haraha. Hermeneutical aspects analyzed in relation to the educational process in the works: D. Anufrieva, L. Hubenko A. Pasichnichenko, D. Stepan Lysun. T. Archer, A. Bogachev, SA Karvatska V. Mikhailenko, N. Kharchenko focused on the analysis and descriptions of hermeneutics as a philosophical concept, research method and its main provisions. In our opinion, fundamental and profound writings on the subject are G.-G. Gadamer, Heidegger M., W. Dilthey, Friedrich Schleiermacher, P. Ricoeur, Karl Jaspers, Habermas. In this article we have tried to explore the development of hermeneutics as philosophical teachings and describe the main aspects of hermeneutics is teaching literature. Independent philosophical doctrine of hermeneutics of life is in the middle of the twentieth century through the works of European philosophers Heidegger, E. Betty, G. Gadamer. In modern philosophy, hermeneutics has attracted attention as teaching how to interpret texts, understanding and mutual understanding in society. Hermeneutic way of understanding is particularly relevant in the system of educational activity, which is always mediated "texts" (in the broadest sense - scientific or mithopoetic, including works of literature, art, painting, architecture, etc.). In this regard mastering basics hermeneutic understanding can be seen as a crucial condition for making a coherent picture of the world in the unity of nature and human culture.

Key words: hermeneutics, hermeneutic circle, interpretation, understanding, artistic text, author, world outlook.


Повний текст:

PDF

Посилання


Heidegger M / Phenomenologie und Theologie. Frankfurt a. M.: 1970.

Гадамер Г.-Г. Актуальность прекрасного /Пер. с нем. – М.: Искусство, 1991. – 367 с.

Дильтей В. Описательная психология / В. Дильтей. – СПб. : Алетейя, 1996. – 160 с.

Дильтей В. Собр. соч.: в 6 т. / В. Дильтей. – М.: Три квадрата, 2004. – Т. 3: Построение исторического мира в науках о духе. – 419 с.

Закирова А.Ф. Теоретические основы педагогической герменевтики. Тюмень, 2001.

Лисенко А. Тлумачення герменевтичного кола та його використання при читанні академічної літератури. Режим доступу: http://tureligious.com.ua/tlumachennyahermenevtychnoho-kola-ta-joho-vykorystannya-pry-chytanni-akademichnoji-literatury/

Рикѐр П. Конфликт интерпретаций. Очерки о герменевтике. М., 2002. – 623 с.

Шлейермахер Ф. Герменевтика / Ф. Шлейермахер; пер. с нем. А.Л. Вольского / науч. редактор Н. О. Гучинская. – СПб. : Европейский Дом, 2004. – 242 с.




DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.842675

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.