ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПЕДАГОГІЧНИХ ТА СУСПІЛЬНИХ ЗАВДАНЬ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ

Чжань Сінь

Анотація


Суспільне виховання є цілеспрямованим, свідомим процесом розвитку особи завдяки управління обставинами, в яких вона діє. Цей процес є невід’ємною стороною людської еволюції, адже остання передбачає не лише виробництво і відтворення матеріальних умов життя людей, але і відтворення самих індивідів: як порізно, так і в їх суспільних спільнотах і зв’язках, відтворення їх як живих носіїв цих умов. Таке бачення надає нам передусім традиція філософії марксизму, представлена нині постмарксизмом. Також варто доповнювати її елементами філософії комунітаризму. Іншим важливим аспектом опертя на соціальні умови успішної освіти є пріоритетне врахування викладачем потреб студента. Однією з базових ідей Болонської реформи є поступовий перехід від розбудови освіти навколо проблем і потреб викладання (teaching) до орієнтації утворення на потреби навчання (learning). Корені акценту на свободі навчання (learning freedom), який ставить Болонський процес, можна шукати в гумбольдтовій моделі університету. Болонський процес має позитиви і негативи. Позитив – в тому, що студент, вибираючи дисципліни, несе більшу відповідальність і має більший інтерес до предмета свого вибору. Негатив – в тому, що масовізація освіти, залежність змісту викладання від массового попиту неодмінно зменшить глибину і якість освіти в менш популярних напрямах – зокрема, у фундаментальних науках і гуманітарних дисциплінах. Специфіка українського контексту полягає в тому, що країна ще не пройшла дуже важливого етапу розвитку європейської освіти – а саме етапу гумбольдтового університету. Саме цінності виховання дають можливість пов’язувати між собою суспільні завдання (у тому числі громадянської освіти та забезпечення народного господарства майбутніми фахівцями) та власне педагогічні завдання. При цьому слід шукати такі виховні цінності, які мають незаперечну власну моральну значущість, а, крім того, функціональну значущість щодо освіти і суспільства. Однією з пріоритетних таких цінностей є рідна мова.

Ключові слова: сучасна система освіти, педагогічні завдання освіти, суспільні завдання освіти, виховання, цінності

 

Общественное воспитание является целенаправленным, сознательным процессом развития личности благодаря управлению обстоятельствами, в которых она действует. Этот процесс является неотъемлемой стороной человеческой эволюции, ведь последняя предусматривает не только производство и воссоздание материальных условий жизни людей, но и воссоздание самих индивидов: как порознь, так и в их общественных сообществах и связях, воссоздание их как живых носителей этих условий. Такое виденье предоставляет нам прежде всего традиция философии марксизма, представленная в настоящее время постмарксизмом. Также стоит дополнять ее элементами философии коммунитаризма. Другим важным аспектом опоры на социальные условия успешного образования является приоритетное учитывание преподавателем потребностей студента. Одной из базовых идей Болонской реформы является постепенный переход от развития образования вокруг проблем и потребностей преподавания (teaching) к ориентации образования на потребности обучения (learning). Корни акцента на свободе обучения (learning freedom), который ставит Болонський процесс, можно искать в гумбольдтовской модели университета. Болонський процесс имеет позитивы и негативы. Позитив – в том, что студент, выбирая дисциплины, несет большую ответственность и имеет больший интерес к предмету своего выбора. Негатив – в том, что массовизация образования, зависимость содержания преподавания от массового спроса непременно уменьшит глубину и качество образования в менее популярных направлениях – в частности, в фундаментальных науках и гуманитарных дисциплинах. Специфика украинского контекста заключается в том, что страна еще не прошла очень важного этапа развития европейского образования – а именно этапа гумбольдтовского университета. Именно ценности воспитания дают возможность связывать между собой общественные задания (в том числе гражданского образования и обеспечения народного хозяйства будущими специалистами) и собственно педагогические задания. При этом следует искать такие воспитательные ценности, которые имеют неопровержимую собственную моральную значимость, а, кроме того, функциональную значимость относительно образования и общества. Одной из приоритетных таких ценностей есть родной язык.

Ключевые слова: современная система образования, педагогические задания образования, общественные задания образования, воспитание, ценности.

 

Public education is the purposeful, conscious process of development of person due to management of the circumstances in that person operates. This process is the inalienable side of human evolution, in fact the last envisages not only a production and recreation of material terms of life of people but also recreation of individuals: both separately and in their public associations and copulas, so recreation of them as living carriers of these terms. Such vision gives to us foremost the tradition of philosophy of marxism, presented now by post-marxism. Also it should be accomplish with elements of the philosophy of communitarism. Other important aspect of acknowledgment on the social terms of successful education is the priority of taking into account by the teacher the necessities of student. One of base ideas of Bologna reform is a gradual transition from development of education around the problems of the professor’s necessities (teaching) to the orientation on the formation of the necessities of students (learning). Roots of accent on freedom of studies (learning freedom), that puts Bologna process, it is possible to search in an Wilhelm von Humboldt’s model of university. Bologna process has positives and negatives. Positive is that a student, choosing disciplines, bears the greater responsibility and has greater interest in the subject of his/her choice. Negative is that education becomes mass, dependence of maintenance of teaching on mass demand certainly will decrease a depth and quality of education in less popular directions – in particular, in fundamental sciences and humanitarian disciplines. The specific of the Ukrainian context consists in fact that a country did not yet pass the very important stage of development of European education – namely the stage of Humboldt’s university. Exactly the values of education give an opportunity to link inter se public tasks (including civil education and providing of national economy with future specialists) and actually pedagogical tasks. Thus it follows to search such educator values that have irrefutable own moral meaningfulness, and, in addition, functional meaningfulness in relation to education and society. One of priority such values is the native language.

Keywords: modern system of education, pedagogical tasks of education, public tasks of education, education, value.


Повний текст:

PDF

Посилання


Балабанова Н. Суспільство знань та інновацій: шлях до майбутнього України / Н. Балабанова. – К.: Арістей, 2005. – 104 с.

Бжезинский З. Выбор. Глобальное господство или глобальное лидерство / З. Бжезинский; [пер. с англ.]. – М.: Международные отношения, 2004. – 288 с.

Зінченко В.В. Соціальна філософія менеджменту і освіти в інституційному вимірі глобального розвитку (інтегративна концептологія). – К.: Люксар, 2011. – 664 с.

Квик М. Національна держава, глобалізація та університет як модерний заклад / М. Квик [пер. з пол.] // Ідея Університету: Антологія / Упоряд. М. Зубрицька, Н. Бабалик. – Львів: Літопис, 2008. – С. 267-291.

Маркс К., Энгельс Ф. Немецкая идеология / К. Маркс, Ф. Энгельс [пер. с нем.] // Маркс К. Собрание сочинений. 2-е изд. – Т. 3. – С. 9-544.




DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.842711

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.