Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Філософія"

Сучасна культура досить мінлива, епізодична, непостійна і умовна. Те, що здається правильним сьогодні, завтра може бути визнано хибним. Постмодерністська культура містить онтологічну невпевненість, зникають покажчики правильності способів поведінки, ухвалення рішень, немає єдиної ідеї, що згуртувала б усіх. Декларовані кимось істини, правила, положення, регламенти виявляються неповними, незавершеними, подвійними і змінюються вже за час виникнення, більш того у момент застосування в реальному житті. Люди в такому стані випробовують на свідомому і несвідомому рівнях бажання відчути себе хоч би якоюсь мірою внутрішньо захищеними, інтегрованими, цілісними. Виходячи з цього, ми можемо припустити, що самоосвіта - це один з тих процесів, завдяки яким людина може з гідністю сприймати мінливий світ. Самоосвіта як один із чинників самовдосконалення здатна допомогти сучасній людині створити і зберегти своє власне «Я», свій образ.  Досліджено самоосвіту особистості як створення власного образу, як вдосконалення свого освітнього потенціалу і як вищу форму задоволення пізнавальних потреб і інтересів. Доведено, що в умовах мінливої соціокультурної ситуації і глобалізації інформаційних систем саме самоосвіта сприяє збереженню індивідуальної цілісності особистості, її самовизначенню і самоідентифікації, забезпечує мобільність і свободу реалізації можливостей в професійні і непрофесійній сферах. Самоосвіта (як автономне явище і як складова інших видів діяльності) є формою організації і реалізації процесу пізнання людини, стає його соціальною передумовою і умовою здійснення. В процесі розвитку суспільства самоосвіта стала соціальним явищем і процесом, що безпосередньо впливає на роботу, побут, структуру вільного часу, умови життя представників усіх вікових і соціальних груп.

Ключові слова: самоосвіта особистості, самовдосконалення, самовизначення, самоідентифікація,  пізнавальні потреби, власний образ, глобалізація інформаційних систем.

Современная культура достаточно переменчивая, эпизодическая, непостоянная и условная. То, что кажется правильным сегодня, завтра может быть признано ошибочным. Декларируемые кем-то истины, правила, положения, регламенты оказываются неполными, незавершенными, двойственными и изменяются уже за время возникновения, больше того уже в момент применения в реальной жизни. Постмодернистская культура содержит онтологическую неуверенность, исчезают указатели правильности способов поведения, принятия решений, нет единой идеи, которая сплотила бы всех. Люди в таком состоянии испытывают на сознательном и несознательном уровнях желание почувствовать себя хоть бы в какой-то степени внутренне защищенными, интегрированными, целостными. Исходя из этого, мы можем допустить, что самообразование – это один из тех моментов, благодаря которым человек может с достоинством воспринимать переменчивый мир. Самообразование как один из факторов самосовершенствования способно помочь современному человеку создать и сохранить свое собственное «Я», свой образ.  Исследовано самообразование личности как создание собственного образа, как совершенствование своего образовательного потенциала и как высшую форму удовлетворения познавательных потребностей и интересов. Доказано, что в условиях переменчивой социокультурной ситуации и глобализации информационных систем именно самообразование способствует сохранению индивидуальной целостности личности, ее самоопределению и самоидентификации, обеспечивает мобильность и свободу реализации возможностей в профессиональной и непрофессиональной сферах. Самообразование (как автономное явление и как составляющая других видов деятельности) является формой организации и реализации процесса познания человека, становится его социальной предпосылкой и условием осуществления. В процессе развития общества самообразование стало социальным явлением и процессом, который непосредственно влияет на работу, быт, структуру свободного времени, условия жизни представителей всех возрастных и социальных групп.

Ключевые слова: самообразование личности, самосовершенствование, самоопределение, самоидентификация,  познавательные потребности, собственный образ, глобализация информационных систем.

Modern culture changeable enough, episodic, inconstant and conditional. That seems correct today, tomorrow can be confessed by erroneous. Truths, rules, positions, declared someone, regulations appear incomplete, uncompleted, ambivalent and change already in times of origin, moreover already in the moment of application in the real life. A post-modern culture contains ontological uncertainty, the pointers of rightness of methods of behavior, making decision disappear, there is not a single idea that would join all. People in such state test on conscious and irresponsible levels desire to feel even partly inwardly protected, integrated, integral. On this basis, we can assume that self-education – it one of those moments due to that a man can with dignity perceive the changeable world. Self-education as one of factors of self-perfection able to help a modern man to create and save it own «I am», the character.  The self-education of personality as creation of own character, as perfection of the educational potential is investigational and as a higher form of satisfaction of cognitive necessities and interests. It is well-proven that in the conditions of changeable sociocultural situation and globalization of the informative systems exactly a self-education assists maintenance of individual integrity of personality, her self-determination and self-definition, provides mobility and freedom of realization of possibilities in professional and amateurish spheres. It is well-proven that in the conditions of changeable sociocultural situation and globalization of the informative systems exactly a self-education assists maintenance of individual integrity of personality, her self-determination and self-definition, provides mobility and freedom of realization of possibilities in professional and amateurish spheres. A self-education (as the autonomous phenomenon and as a constituent of other types of activity) is the form of organization and realization of process of cognition of man, becomes his social pre-condition and condition of realization. In the process of development of society a self-education became the social phenomenon and process, that directly influences on work, way of life, structure of spare time, condition of life of representatives of all age-related and social groups.

Keywords: self-education of personality, self-perfection, self-determination, self-definition, cognitive necessities, own character, globalization of the informative systems.

Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа. – СПб., 1992. – 263 с.

Гегель Г.В.Ф. Философская пропедевтика //Работы разных лет. – т. 2, М., 1971. – 170 с.

Зборовский Г.Е. Самообразование в условиях формирования новой образовательной парадигмы //Гуманизация и гуманитаризация профессионально-педагогического образования. – Екатеринбург, 1994. – С. 23 – 41.

Рубинштейн С.Л. Человек и мир. – М.: Наука, 1997. – 189 с.