РОЗДУМИ ПРО СУЧАСНІ МЕНТАЛЬНІ ЗМІНИ ПІСЛЯ ПЕРЕГЛЯДУ ТЕАТРАЛЬНОЇ ВИСТАВИ(ДО ХАРАКТЕРИСТИКИ ЛЮДИНИ ПІЗНЬОГО МОДЕРНУ)
Анотація
Звернення до проблеми людини пізнього модерну змінює наголоси на реаліях життя. Завдяки антропологічному звороту, дослідження ментальності стало можливим у широкому діапазоні гуманітарних, природничих наук та мистецтвознавстві. Її треба досліджувати у становленні станів та смислів, аналізуючи суспільство, колективний досвід, сьогодення, повсякдення в їх гуманістично-текстових інтерпретаціях. У природі людини закладені й потенційно розкриваються механізми формування ментальності. Одним з таких механізмів може виступати повсякдення, з наголосами на тілесності людини, її чуттєвих бажаннях, на новому віялі ціннісних уподобань.
У рухах сучасної ментальності ми бачимо звернення до нижчого, до наслідування нижчого. Можна сказати, що почалася війна між нормальністю і чимось прихованим, латентним, яке не претендує на очевидну норму. Нормальність стала розцінюватися як злочин. Стали брати верх псевдонормальні речі. Такі передумови формування нової ментальності найбільш очевидні в формах мистецтва. Отже, неможливо говорити тільки про екзистенціальну складову, раціональну або про чуттєву при роздумах про ментальне.
Ключові слова: ментальність, тілесність, повсякденність, людина пізнього модерну, сучасний театр.
Обращение к проблеме человека позднего модерна меняет акценты на реалиях жизни. Благодаря антропологическом оборота, исследования ментальности стало возможным в широком диапазоне гуманитарных, естественных наук и искусствоведении. Ее надо исследовать в становлении состояний и смыслов, анализируя общество, коллективный опыт, настоящее, повседневности в их гуманистически-текстовых интерпретациях. В природе человека заложены и потенциально раскрываются механизмы формирования ментальности. Одним из таких механизмов может выступать повседневности, с ударениями на телесности человека, его чувственных желаниях, на новом веере ценностных предпочтений.
В движениях современной ментальности мы видим обращение к низшему, к подражанию низшего. Можно сказать, что началась война между нормальностью и чем скрытым, латентным, не претендует на очевидную норму. Нормальность стала расцениваться как преступление. Стали брать верх псевдонормального вещи. Такие предпосылки формирования новой ментальности наиболее очевидны в формах искусства. Следовательно, невозможно говорить только о экзистенциальную составляющую, рациональную или о чувственную при размышлениях о ментальном.
Ключевые слова: ментальность, телесность, повседневность, человек позднего модерна, современный театр.
Everyday life is a combination of histores of life, events that are spoken in history, art conditions repeatedly reproduced in history, psychology, art etc. Taking various forms for options, everyday life appears on the screen, which reproduces the states corresponding to the mental request. In this perspective, the ontology of mentality and human ontology correlate with each other, creating an opportunity to streamline uncertain and stochastic life situations. For a person, the meaning of mentality can be ordered (conscious) and disorderly (unconscious).
An appeal to the problem of the late modern man puts an emphasis on on the realities of life. Due to the anthropological turn, the study of mentality became possible in a wide range of humanities, natural sciences and art studies. It must be investigated in the formation of states and meanings, analyzing society, collective experience, present, everyday life in their humanistic and textual interpretations. In human nature, mechanisms of the formation of mentality are laid out and potentially revealed. One of such mechanisms can be the everyday, with emphasis on the physicality of man, his sensual desires, on a new fan of value preferences.
In the movements of modern mentality, we see an appeal to the low passions, low desires
lower, to immitate the lower. We can say that the war between normality and something hidden, latent, which does not claim to be an obvious norm, has begun. Normality was regarded as a crime. They began to take pseudoruminal things. Such prerequisites for the formation of a new mentality are most evident in the forms of art. The body also becomes a kind of echo of the social. You can also conduct a comparison line between the body and the society: a cult of the body with a mass of naturalistic details, which the listener, spectator, reader acquaints with the idea of the identity of the body and society, is created. And theatrical, stage action already uses the body to create an entirely new sensation, as the "special atmosphere" says, which absorbs the viewer on the ground of a new psychological one. It combines in itself without conscious and bodily, any desires, among which not the last place find hidden erotic desires. Such reflection also promotes an appeal to a new understanding of the body.
Analysts of theatrical trends of the present, pay attention to the unusual use of corporeality in modern shows, performances, thus creating a special drive on the square, on stage, and others like that. Such a phenomenon is called "special performative behavior". This subject is viewed indirectly through the prism of somatics. The actor's muscular work makes the state of theatrical action not only emotional, but also physically energetic. This energy of action grabs and translates the viewer into a state of active visual attention. Not mental reflections, not internal experiences, and action, process, a new type of internalization puts traps on the viewer. As a result, he finds himself in the streets of a false experience, where in the center - movements, actions with the body, with a new type of energy and special energy.
Consequently, it is impossible to speak only about the existential component, rational or sensuous when thinking about the mental. Mentality is manifested in existential, semiotic, hermeneutic, phenomenological interpretations. Synthesis of one with another combines both of them into a single image of mental representations possessing semantic content, as well as a permanent symbolic incompleteness. It turns out that we are dealing with the continuity of meanings, preferences, and this already enables us to enrich our experience and preserve the integrity of human nature.
Key words: mentality, corporeality, everyday life, the late modern man, the modern theater.
Повний текст:
PDFПосилання
Жижек С. Интерпассивность. Желание: влечение, мультикультурализм / С. Жижек / пер. с англ. А. Смирнова, под ред. В. Мазина и Г. Рогоняна. – СПб. : «Алетейя», 2001. – 196 с.
Жеребкин С. Нестабильные онтологии в современной философии / С. Жеребкин. – Харьков : ХЦГИ, 2013. – 377 с.
Tyldesley M. The Thought of Sorbonne Professor Michel Maffesoli (1944-): Sociologist of Postmodernity // M. Tyldesley. – Edwin Mellen Press Lewiston. – NY., 2010. – 241 p.
Бувье А. Знание и наука // А. Бувье // Журнал социологии и социальной антропологии. Спец. Выпуск. – 1999. – Т. 2. – С. 242–251.
Делез Ж. Эмпиризм и субъективность: опыт о человеческой природе по Юму / Ж. Делез // Эмпиризм и субъективность: опыт о человеческой природе по Юму. Критическая философия Канта: учение о способностях. Бергсонизм. Спиноза / пер. с франц. – М. : ПЕР СЭ, 2001. – С. 7 – 144.
Барт Р. Избранные работы: семиотика, поэтика // Р. Барт. – М. : Прогресс, 1985. – 235 c.
Melrose. S. A semiotics of the dramatic text // S. Melrose. – London, 1994.– IX. – 338 p.
Barba E., Savarese N. L'Anatomie de Facteur: Dictionnaire d'anthropologie theatrale // E. Barba, N. Savarese. – Parig, 1985. – 105 p.
Эйзенштейн С. М. Монтаж // С. М. Эйзенштейн. – М. : Эйзенштейн-центр; Музей кино, 2000. – С.62-63.
Делез Ж. Складка. Лейбниц и барокко // Ж. Делез. – М. : Логос, 1997. – 264 с.
Эйзенштейн С. М. Избранные произведения в 6-ти тт. // С. М.Эйзенштейн. – М. : Искусство, 1964–1971. – Т.1. – 509 с.
Referens:
Zhyzhek S. Ynterpassyvnost. Zhelanye: vlechenye, multykulturalyzm / S. Zhyzhek / per. s anhl. A. Smyrnova, pod red. V. Mazyna y H. Rohoniana. – SPb. : «Aleteiia», 2001. – 196 s.
Zherebkyn S. Nestabylny ontolohyy v sovremennoi fylosofyy / S. Zherebkyn. – Kharkov : KhTsHY, 2013. – 377 s.
Tyldesley M. The Thought of Sorbonne Professor Michel Maffesoli (1944-): Sociologist of Postmodernity // M. Tyldesley. – Edwin Mellen Press Lewiston. – NY., 2010. – 241 p.
Buve A. Znanye y nauka // A. Buve // Zhurnal sotsyolohyy y sotsyalnoi antropolohyy. Spets. v. – 1999. – T. 2. – S. 242–251.
Delez Zh. Эmpyryzm y subъektyvnost: opыt o chelovecheskoi pryrode po Yumu / Zh. Delez // Эmpyryzm y subъektyvnost: opыt o chelovecheskoi pryrode po Yumu. Krytycheskaia fylosofyia Kanta: uchenye o sposobnostiakh. Berhsonyzm. Spynoza / per. s frants. – M. : PER SЭ, 2001. – S. 7 – 144.
Bart R. Yzbrannыe rabotы: semyotyka, poэtyka // R. Bart. – M. : Prohress, 1985. – 235 c.
Melrose S. A semiotics of the dramatic text // S. Melrose. – London, 1994.– IX. – 338 p.
Barba E., Savarese N. LAnatomie de Facteur: Dictionnaire danthropologie theatrale // E. Barba, N. Savarese. – Parig, 1985. – 105 p.
Эizenshtein S. M. Montazh // S. M. Эizenshtein. – M. : Эizenshtein-tsentr; Muzei kyno, 2000. – S.62–63.
Delez Zh. Skladka. Leibnyts y barokko // Zh. Delez. – M. : Lohos, 1997. – 264 s.
Эizenshtein S. M. Yzbranny proyzvedenyia v 6-ty tt. // S. M. Эizenshtein. – M. : Yskusstvo, 1964–1971. – T.1. – 509 s.
DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.1064609
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.