ЗМІСТОВНІ ОЗНАКИ І ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ПОКЛИКАННЯ МЕТАФОРИ

М. М. Шніцер

Анотація


Метафора – надзвичайно гнучкий інструмент смисловираження. Вона слунує засобом апробації і впровадження нових смислів в комунікативну сферу суспільної життєдіяльності. Завдяки метафорі відбувається стратифікація смислу: дефіцит значення на одному метафоричному рівні компенсується профіцитом значення на іншому рівні. Гносеологічна цінність метафори зумовлена насамперед можливістю здійснювати взаємодію чуттєвого та раціонального рівнів пізнання.

З-поміж інваріантних властивостей метафори варто виокремити здатність поєднувати процеси мислення і мовної творчості, діалектично пов’язувати випадкове та необхідне, унаочнювати ненаочне, увиразнювати контекстуальну і ситуативну залежність, переконувати в значущості так званих фонових знань.

Метафора має фундаментальні зв’язки з процесами мислення. Вона глибоко вкорінена в життєвих практиках людини. Метафори є невід’ємним атрибутом нашого повсякденного мислення, а не лише риторичними фігурами. Вони настільки вкоренилася в системі артикуляційного інструментарію сучасної людини, що вона вживає метафоричні конструкції спонтанно, мимоволі. Існує кілька сотень універсальних метафор, які ми засвоюємо і якими регулярно оперуємо.

Значущість метафор і оперування переважно метафоричним способом висловлювання зумовлені орієнтацією епохи на міфологію, релігію та мистецтво. Епохами, орієнтованими переважно на метафору, були Античність, Середньовіччя, Відродження і сучасність. Загалом метафора є класичним міфологічним засобом вираження, який доводить функціонально-інструментальну невичерпність міфу.

Ключові слова: метафора як інструмент смисловираження, комунікативна сфера суспільної життєдіяльності, принципи дії, інваріантні властивості метафори, взаємодія чуттєвого та раціонального рівнів пізнання, процеси мислення і мовної творчості.

 

Метафора – чрезвычайно гибкий инструмент смысловыражения. Она служит средством апробации и внедрения новых смыслов в коммуникативную сферу общественной жизнедеятельности. Благодаря метафоре происходит стратификация смысла: дефицит значение на одном метафорическом уровне компенсируется профицитом значение на другом уровне. Гносеологическая ценность метафоры обусловлена прежде всего возможностью осуществлять взаимодействие чувственного и рационального уровней познания.

Среди инвариантных свойств метафоры можно выделить способность сочетать процессы мышления и языкового творчества, диалектически увязывать случайное и необходимое, придавать зримые очертания незримому, подчеркивать контекстуальную и ситуативную зависимость, убеждать в значимости так называемых фоновых знаний.

Ключевые слова: метафора как инструмент смысловыражения, коммуникативная сфера общественной жизнедеятельности, принципы действия, инвариантные свойства метафоры, взаимодействие чувственного и рационального уровней познания, процессы мышления и языкового творчества.

 

A metaphor is a extremely flexible tool of expression. It serves as method of approbation and introduction of new concepts into communications in the social reality. By virtue of metaphor the stratification of sense takes place: the lack of concept at one metaphoric level is compensated by the surplus of concept at other level. The epistemological value of metaphor is determined, first and foremost, by the possibility of interaction between the emotional and rational levels of cognition.

Among the invariant properties of metaphor it is worth mentioning the possibility to combine the processes of thinking and linguistic creativity, to dialectically join the occasional and necessary things, to visualize the unvisual things, to underline the contextual and situational dependence, to persuade in the importance of so called background knowledge.

The metaphor is closely linked to the process of thinking. Moreover, the metaphor is deeply rooted in human life practices and is an integral part of our ordinary everyday thought and language. Metaphor is a tool so ordinary that we use it unconsciously and automatically, with so little effort that we hardly notice it. There are several hundred universal metaphors that we learn and regularly use.

The significance of metaphor and expression in a metaphorical way is due to the orientation of the epoch to mythology, religion and art. Epochs, oriented mainly on the metaphor, were Antiquity, Middle Ages, Renaissance, and modern times. In general, the metaphor is a classic mythological instrument of expression, which confirms the functional and instrumental inexhaustibility of the myth.

Keywords: metaphor as tool of expression of ideas, communications of the social reality, principles of action, invariant properties of metaphor, interaction of emotional and rational levels of cognition, processes of thinking and linguistic creativity.

 


Повний текст:

PDF

Посилання


Абиль Е. А. Применение методов естественных наук в историческом исследовании: обзор современного состояния. – Барнаул: Изд-во Алт. гос. ун-та, 2007. – Ч. 2. – С. 48–56.

Балута Г. А. До проблеми дослідження мови як інформаційної структури // Актуальні проблеми духовності: зб. наук, праць / Ред.: Я. В. Шрамко. – Вип. 11. – Кривий Ріг, 2010. – С. 266–275.

Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества. Изд. 2-е. – М. : Искусство, 1986. – 445 с.

Башляр Г. Новый рационализм. – М. : Прогресс, 1987. – 312 с.

Гирц К. Интерпретация культур : [пер. с англ.] / К. Гирц. – М. : «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2004. – 560 с.

Зеркало недели. 21 березня 2016 р.

Ортега-и-Гассет Х. Дегуманизация искусства / Х. Ортега-и-Гассет // Самосознание европейской культуры ХХ века: мыслители и писатели Запада и место культуры в современном обществе. – М. : Политиздат, 1991. – 366 с.

Остин Дж. Три способа пролить чернила: философские работы. – СПб. : Алетейя, Изд. дом СПб.ГУ, 2006. – 335 с.

Резаев А. В. Парадигмы общения. Взгляд с позиций социальной философии. – СПб. : Изд-во С.-Петербургского ун-та; Иваново: Изд-во Полиформ, 1993. – 212 с.

Щербаков Б. Ю. Парадигмы современного образования: человек и культура / Б. Ю. Щербакова. – М. : Логос, 2001. – 144 с.

Kamal K. Sridhar. Societal multilingualism. Sociolinguistics and language teaching, ed. by Sandra Lee McKay, Nancy H. Hornberger. – Cambridge University Press, 2001. – 470 р.




DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.1064623

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.