ФІЛОСОФІЯ СВОБОДИ В КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСЬКОЇ ГІДНОСТІ

М. О. Петренко

Анотація


В статті досліджується трансформація сучасної філософії свободи в контексті осмислення проблеми людської гідності. Доводиться, що найістотнішим прагненням людей мусить бути створення такого справедливого, гідного світу, в якому людина матиме свободу слова та переконань, звільниться від страху та злиднів, а кожний індивід та суспільні інституції сприятимуть дотриманню основних прав і свобод.  Встановлено, що в умовах кризового суспільства, істотних змін глобального та вітчизняного  простору свободи і усвідомлення її в якості істотного виміру людського буття, актуалізуються новітні філософські дискурси свободи, втілені в працях як вітчизняних (Є. Бистрицький, А.Єрмоленко, Г.Ковадло, М.Култаєва, В. Лях, М. Попович, Н. Радіонова, Л. Ситніченко,  О. Соболь, Д. Усов), так зарубіжних авторів (К.-О.Апель, З.Бауман, І.Берлін, Г.Йонас, А.Гонет, М.Рідель). Обгрунтовується теза  про необхідність  осмислення свободи в контексті розрізнення  монологічної і діалогічної відповідальності,  а подолання спрощеної дилеми «негативної» і «позитивної» свободи мусить опиратися на  нову концепцію соціальної свободи як конструктивну противагу нормативному індивідуалізму та контрактуалізму.  Доводиться, що суспільство має створювати такі соціальні і  матеріальні умови, за яких   вільна поведінка особистостей була б сумірною їх глибинному, екзистенційному саморозумінню, турботі про себе та свій «життєвий світ» і опиралась на право кожної людини на гідне  буття.

Ключові слова: свобода, відповідальність, справедливість, визнання, гідність, суспільне буття.

 

В работе исследуется трансформация современной философии свободы в контексте осмысления проблемы человеческого достоинства. Доказывается, что существенным стремлением людей должно быть создание такого справедливого, достойного мира, в котором человек буде иметь свободу слова и убеждений, освободится от страха и бедности, а каждый индивидум и общественные институции будут способствовать соблюдению основных прав и свобод. Установлено, что в условиях кризисного общества, существенных изменений глобального и отечественного пространства свободы и  осознания ёё в качестве существенного измерения человеческого бытия, актуализируются новые философские дискурсы свободы, освещенные в трудах как отечественных (Е. Быстрицкий, А.Ермоленко, Г.Ковадло, М.Култаева, В. Лях, М. Попович, Н. Радионова, Л. Ситниченко,  О. Соболь, Д. Усов), так и зарубежных авторов (К.-О.Апель, З.Бауман, И.Берлин, Х.Йонас, А.Хоннет, М.Ридель). Обосновывается тезис о необходимости осмысления свободы в контексте различия монологической и диалогической ответственности, а преодоление упрощенной дилеммы “отрицательной” и “положительной” свободы может опираться на новую концепцию социальной свободы как конструктивного противовеса нормативному индивидуализму и контрактуализму. Доказывается, что общество должно создавать такие социальные и материальные условия, при которых свободное поведение личностей было бы соизмеримо с их глубинным, экзистенциальным самопониманием, заботой о себе и своем “жизненном мире” и опиралось на право каждого человека на достойное существование.

Ключевые слова: свобода, ответственность, справедливость, признание, достоинство, общественное бытие.

 

The contemporary freedom philosophy transformation in the context of the human dignity understanding is studied in the article. As proved, the most substantial desire of a person should be creation of such fair world, where they would have freedom of word and beliefs, be free from terror and poverty, and every personality or social institution would help keeping to the major rights and freedoms. As determined, under the conditions of the crisis society, major changes of the global and home freedom space and its understanding as an important measure of a human being, the new philosophic freedom discourses are actualized, implemented in the works of the native (E.Bystrytskyi, A.Yermolenko, G.Kovadlo, M.Kultajeva, B.Liakh, M.Popovych, N.Radionova, L.Sytnichenko, O.Sobol, D.Usov),  and foreign authors (K.O.Apel, Z.Bauman, I.Berlin, G.Jonas, A.Honnet, M.Ridel). The thesis about the necessity of freedom understanding in the context of differentiating the monologue and dialogue responsibility is grounded, and dealing with the simplified dilemma of the “negative” and “positive” freedoms must be based on the new concept as a constructive counterbalance to individualism and contractualism. As proved, the society should create social and material conditions under which the free behavior of the personalities would correspond to their deep existential self-understanding, caring about themselves and their “life world” and base on the right of every person for a conscientious and merited being.

Key words: freedom, responsibility, fairness, recognition, dignity, social being.

 


Повний текст:

PDF

Посилання


Рідель М. Свобода та відповідальність. Два основних поняття комунікативної етики // Ситниченко Л. Першоджерела комунікативної філософії. – К., 1996. – с.68-84.

Йонас Г. Принцип відповідальності. – К., 2001. – 400 с.

Апель К.-О. Дискурс і відповідальність: проблема переходу до постконвенціональної моралі. – К., Дух і Літера, 2008. – 430 с.

Соціальна відповідальність як основна цінність інституалізації сучасного суспільства. К., 2016. – 302 с.

Єрмоленко А. М. Відповідальність як соціально-етична проблема // Соціальна відповідальність як основна цінність інституалізації сучасного суспільства. К., 2016. – с. 7-67.

Апель К.-О. Екологічна криза як виклик дискурсивній етиці // Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія. – К., 1999. – с.413-454.

Ковадло Г. Духовність і моральність: антропокультурні виміри філософії моралі. – К., 2014. – 332 с.

Ковадло Г.П. Свобода як основа формування людини та як «турбота про себе» // Мультиверсиум. Філософський альманах: Зб. наук. Праць – Вип. 72. – К., 2008. – с.15 -23.

Лях В.В. Специфіка виявів свободи в інформаційному суспільстві // Проблеми сутності свободи: методологічні та соціальні виміри. Матеріали Науково-теоретичної конференції 26 жовтня 2007 року. – К., 2007. – С.43 58.

Сен А. Развитие как свобода. – М., 2004. – 425 с.

Лях В. Соціальні, особистісні та екзистенційні виміри свободи. // Мультиверсум. Філософський альманах. – К., 2004. – № 44. – с.1-14.

Пазенок В.С. Свобода як вибір особистості // Проблеми сутності свободи: методологічні та соціальні виміри. Матеріали Науково-теоретичної конференції 26 жовтня 2007 року. – К., 2007. – С.30-42.

Дерев’янко Т.М. Cвобода як покликання людини// Проблеми сутності свободи: методологічні та соціальні виміри. Матеріали Науково-теоретичної конференції 26 жовтня 2007 року. – К., 2007. – С.197- 203.

Попович М.В. «Свобода від» і «свобода для» // Проблеми сутності свободи: методологічні та соціальні виміри. Матеріали Науково-теоретичної конференції 26 жовтня 2007 року. – К., 2007. – С.3-8.

Берлин И. Две концепции свободы // Современный либерализм. – М., 1998. С. 19–43.

Веллмер А. Модели свободы в современном мире / Електронний ресурс // http://www.smolsoc.ru/index.php/home/2009-12-28-13-47-51/40-2010-08-30-12-17-02/1133-2011-02-10-02-03-27/

Нonneth A. Das Recht der Freiheit. Grundriss einer demokratischen Sittlichkeit. – Berlin, 2013. – 628 S.

Бауман З. Свобода. – М., 2006 – 132 с.

Ситніченко Л. Стратегії свободи в сучасній соціальній та практичній філософії. // Свобода: сучасні виміри та альтернативи. – К., 2004. – с.264 – 316.

Єрмоленко А. М. Категоричний імператив відповідальності Ганса Йонаса // Йонас Г. Принцип відповідальності. – К., 2001. – с.358-393.

Култаєва М. Демократія і філософія: політичний заповіт К.Ясперса і виклики сьогодення // Філософська думка – К., 2016. – № 5. – с. 94-103.




DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.1064671

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.