ІДЕНТИЧНІСТЬ ЯК КОНЦЕПТ

Анотація

Розглянуто термін «ідентичність» в концептуальній якості. Проведено історико-філософську експлікацію «концептуалізованої» ідентичності. Стверджується необхідність «концептуального» підходу до ідентичності особистості як фактору соціальних змін.

Ключові слова: ідентичність, концепт, поняття, імманенція, трансценденція, референція, композиція, фігура, перцепт, афект, метафора, дискурс.

Рассмотрен термин «идентичность» в концептуальном качестве. Проведена историко-философская экспликация «концептуализированной» идентичности. Утверждается необходимость «концептуального» похода к идентичности личности как фактору социальных изменений.

Ключевые слова: идентичность, концепт, понятие, имманенция, трансценденция, референция, композиция, фигура, перцепт, аффект, метафора, дискурс.

The term «identity» is considered in conceptual quality. The limitedness of scientific discourse to identity only as a notion is criticized. Based on the analysis of discourses conducted by J. Deléz and F. Guattari, a number of «plans» or spaces and orders of speaking – discourses are considered: in science the «plan of reference» is a space, receptacle and order of notions; in religion the «plan of transcendence» is a space, receptacle and order of figures; in philosophy the «plan of immanence» is a space, receptacle and order of concepts; in the art the «plan of composition» is a space, receptacle and order of percepts and affects. This is allowed us to organize in a new way the philosophical discourse and the concept status in it. A historical and philosophical explication of the «conceptualized» identity was carried out from the standpoint of the history of philosophy as a science of philosophy, entering the broader context of the general science of man, which allowed us to point out the metaphorical nature of the linguistic means used by science but not inherent to science itself. This method creates a cognitive context (from mythology through religion and philosophy to science), expressed by the formula «as though», which not only allows a person to identify different «things» that removes many of the explicit and implicit restrictions imposed by the existing system of knowledge, but also allows us to understand the conventionality of such identification. Such an analysis made it possible to demonstrate the heuristic aspect of identity-as-concept. The conclusion is made about the need for a «conceptual» approach to the identity of the individual as a factor of social change.

Key words: identity, concept, notion, immanence, transcendence, reference, composition, figure, percept, affect, metaphor, discourse.