ЕВОЛЮЦІЯ УЯВЛЕНЬ ПРО СПРАВЕДЛИВІСТЬ: ФАКТОРИ І ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВІ ЗВ’ЯЗКИ
Анотація
Змістовні ознаки справедливості хоч і володіють статусом трансісторичної значущості, проте не є трансісторичною константою: на уявлення про справедливість цілком поширюється принцип історизму – тобто вони зазнають неухильних змін у процесі трансформації факторів впливу і ключових причинно-наслідкових зв’язків. Вирішальне значення мають соціокультурні та ментальні чинники суспільної життєдіяльності, сформовані на підставі взаємодії елементів системи суспільного досвіду.
Еволюція уявлень про справедливість віддзеркалює еволюцію суспільного буття за всіма функціональними напрямами. За великим рахунком, саме генезис суспільної життєдіяльності обумовлює відповідні зміни на рівні вердиктів масової свідомості щодо змістовної ієрархії справедливості.
Становлення уявлень про справедливість перебуває в тісній корелятивній залежності від спрямованості й динаміки суспільних змін. Така кореляція може не бути абсолютно симетричною, але вона обов’язково відтворює основні аспекти чинного статус-кво в зазначених сферах.
Ще один істотний аспект стосується часового параметру: історичний досвід багатьох країн, культур і цивілізацій переконливо доводить, що різні епохи в межах одного соціокультурного середовища часто відрізняються істотно різним тлумаченням змістовних ознак і суспільного покликання справедливості.
Ключові слова: справедливість, суспільна свідомість, генезис уявлень, змістовні ознаки, фактори впливу, соціокультурна зумовленість, причинно-наслідкові зв’язки.
Содержательные признаки справедливости хоть и обладают статусом трансисторической значимости, однако не является трансисторичной константой: на представление о справедливости вполне распространяется принцип историзма – то есть они испытывают неукоснительные изменения в процессе трансформации факторов влияния и ключевых причинно-следственных связей. Решающее значение имеют социокультурные и ментальные факторы общественной жизнедеятельности, сформированные на основании взаимодействия элементов системы общественного опыта.
Ключевые слова: справедливость, общественное сознание, генезис представлений, содержательные признаки, факторы влияния, социокультурная обусловленность, причинно-следственные связи.
The substantial characteristics of justice have a status of transhistorical importance, but no transhistorical constant: the concept of justice is based on the historical method, i. e. it is necessarily evolved in the process of the transformation of the impact factors and crucial casual relations. Of crucial importance are the social and cultural and mental factors of public activity based on the interaction of the elements of the public experience system.
In evolutionary explanations of justice, the evolution of social changes and dynamics is represented in all functional areas. Moreover, at the level of collective consciousness, the genesis of social life determines the corresponding changes in judgments about the values of justice.
The formation of ideas about justice is closely correlated with the dynamics and changes in social development. This correlation may not always be completely symmetrical, but it necessarily reproduces the main aspects of the current status quo in the specified areas of social development.
Another significant aspect relates to the temporal parameter: the historical experience of many countries, cultures and civilizations convincingly proves that different epochs within a single socio-cultural environment are often significantly different due to different interpretations of meaningful features and values of justice.
Keywords: justice, public consciousness, genesis of concepts, substantial characteristics, factors of influence, social and cultural determination, casual relations.
Повний текст:
PDFПосилання
Гирц К. Интерпретация культур / Пер. с англ. – М. : «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2004. – 560 с.
Гоббс Т. Сочинения: В 2 т. Т. 2. – М. : Мысль, 1991. – 736 с.
Серио П. Как читают тексты во Франции / Пер. И. Н. Кузнецовой // Квадратура смысла: (Французская школа анализа дискурса) / Под ред. П. Серио. – М. : Прогресс, 1999. – С. 22–53.
Уайт Л. А. Понятие культуры // Антология исследований культуры. Т. 1. Интерпретация культуры. – СПб.: Университетская книга, 1997. – С. 17–48.
Флиер А. Я. Культура как смысл истории / А. Я. Флиер // Общественные науки и современность. – 1999. – №6. – С. 150–159.
Фридман Т. Плоский мир: Краткая история XXI в. / Т. Фридман. – М.: ACT: ACT Москва: Хранитель, 2006. – 601 с.
Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное. действие / Пер. с нем. под ред. Д. В. Скляднева, послесл. Б. В. Маркова – СПб. : Наука, 2000. – 379 с.
Чукин С. Г. Ю. Хабермас versus А. Макинтайр: к вопросу об основаниях современного философствования // Серия «Мыслители», Размышления о философии на перекрестке второго и третьего тысячелетий. Выпуск 11 / К 75-летию профессора М. Я. Корнеева. – СПб. : Санкт-Петербургское философское общество, 2002. – C. 76–97.
Эко Э. Отсутствующая структура. Введение в семиологию. – ТОО ТК «Петрополис», 1998. – 432 с.
Morin E. Le grand dessein // Le Monde du 22 septembre 1988. – P. 1-2.
DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.1064703
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.