СЕМІОТИЧНА МОВА МУЗЕЙНОЇ ЕКСПОЗИЦІЇ

Анотація

Дане дослідження побудовано на поданні функціонування і еволюції експозиції музею як знакової системи, в якій експонат – елемент «тексту» експозиції – співвідноситься зі знаком певного типу. При семіотичному розгляді музею в якості знаків виступають музейні предмети. Вони є основними джерелами накопичення, збереження і передачі інформації в просторі музею. Музейний предмет, з точки зору семіотики, може бути розглянуто як об'єкт природної спадщини або штучно створений людьми предмет, вилучений з-поміж його побутування і наділений здатністю передавати певний сенс, значення. Багатозначність музейного предмета дозволяє розглядати його як якийсь культурно-історичний знак. Визнання знаковості за музейним предметом, в свою чергу, дає можливість поглянути і на експозицію музею з іншої, семіотичної точки зору. Наповнений предметами простір постає у вигляді сукупності знаків і, отже, являє собою складну семіотичну систему, свого роду культурологічний мікрокосм, або, іншими словами, текст. Експозиція є навіть не одним, а безліччю різних текстів: авторським, власне предметним, глядацьким. При цьому ці різні тексти не існують окремо один від одного, вони вазаємно розвиваються і доповнюються, тобто знаходяться в постійній взаємодії, ведуть діалог. У такому випадку ми можемо констатувати, що в музейній експозиції розгортається справжня інтертекстуальність.  Інформаційно-семіотичний підхід, в якому культура розглядається як семіотичний процес, відкриває широкий спектр інструментальних, аналітичних можливостей для гуманітарних досліджень.

Ключові слова: музей, музейна комунікація, музейний предмет, семіотика, знак, експозиція, експонат.

Данное исследование построено на представлении функционирования и эволюции экспозиции музея как знаковой системы, в которой экспонат – элемент «текста» экспозиции – соотносится со знаком определенного типа. При семиотическом рассмотрении музея в качестве знаков выступают музейные предметы. Они являются основными источниками накопления, хранения и передачи информации в пространстве музея. Музейный предмет, с точки зрения семиотики, может быть рассмотрен как объект природного наследия или искусственно созданный людьми предмет, изъятый из среды его бытования и наделеный способностью передавать определенный смысл, значение. Многозначность музейного предмета позволяет рассматривать его как некий культурно-исторический знак. Признание знаковости за музейным предметом, в свою очередь, дает возможность взглянуть и на экспозицию музея с другой, семиотической точки зрения. Наполненное предметами пространство предстает в виде совокупности знаков и, следовательно, представляет собой сложную семиотическую систему, своего рода культурологический микрокосм, или, другими словами, текст. Экспозиция является даже не одним, а множеством различных текстов: авторским, собственно предметным, зрительским. При этом эти различные тексты не существуют отдельно друг от друга, они взаимно развиваются и дополняются, то есть находятся в постоянном взаимодействии, ведут диалог. В таком случае мы можем констатировать, что в музейной экспозиции разворачивается настоящая интертекстуальность. Информационно-семиотический подход, в котором культура рассматривается как семиотический процесс, открывает широкий спектр инструментальных, аналитических возможностей для гуманитарных исследований.

Ключевые слова: музей, музейная коммуникация, музейный предмет, семиотика, знак, экспозиция, экспонат.

This research is based on the presentation of the functioning and evolution of the museum exposition as a sign system, in which the exhibit – an element of the "text" of the exposition – corresponds to a sign of a certain type. At a semiotic examination of a museum museum items act as signs. They are the main sources of accumulation, storage and transmission of information in the museum space. The museum object, from the point of view of semiotics, can be considered as an object of natural heritage or artificially created by people, seized from the environment of its existence and endowed with the ability to convey a certain meaning, meaning. The ambiguity of the museum object allows us to regard it as a cultural and historical sign. Recognition of the sign for the museum object, in turn, gives an opportunity to look at the museum exposition from a different, semiotic point of view. The space filled with objects appears as a collection of signs and, consequently, is a complex semiotic system, a kind of culturological microcosm, or, in other words, a text. The exposition is not even one, but a lot of different texts: author's, actually objective, spectator. However, these different texts do not exist separately from each other, they mutually develop and supplement, that is, are in constant interaction, conduct a dialogue. In this case, we can state that a real intertextuality is unfolding in the museum exposition. The information-semiotic approach, in which culture is viewed as a semiotic process, opens up a wide range of instrumental and analytical possibilities for humanitarian research.

Key words: museum, museum communication, museum item, semiotics, sign, exposition, exhibit.