Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Філософія"

У даній статті досліджується специфіка трансформації музейної комунікації в ситуации постмодерну. Сучасні інноваційні та інтеграційні потреби соціуму підштовхують музейне співтовариство до активної модернізації своєї діяльності, а, отже, і до послідовного розвитку рольових завдань потенційної музейної аудиторії. Можна стверджувати, що сучасний музей є матеріалізований центром накопичення духовного і матеріального досвіду конкретних етнічних і полікультурних груп. Не викликає сумніву, що будь-яка культура, в тому числі і культура мас, безумовно, вимагає до себе уваги, поваги і спеціального підходу. Однак, це не означає, що духовні маяки сучасної цивілізації повинні пристосовуватися до подібних постмодерністьских культ-масових трендів, витлумачуючи смаки натовпу як домінуючі і тому визначальні.  Подібні смаки не можуть і не повинні бути критерієм культурного життя суспільства, хранителем і координатором якого багато в чому є сучасний музей. У той же час, музей не може існувати поза викликів свого часу, не може не відповідати тим завданням предметної комунікації, які власне і роблять його не просто фондосховищем, але центром рухомого духовного і соціокультурного простору, що перебуває у стані невпинного розвику. В умовах радикальних змін соціально-економічної сфери неминуче відбувається модернізація діяльності музею, модифікація його соціальних функцій і пов'язаної з ними соціокультурної місії. Подібні зміни привносять, видозмінюють і наповнюють новим змістом повноваження і функції музею як соціального і культурного інституту. Музеєзнавці-практики, що працюють в найбільших музеях світу, сходяться в одному – в своїй публічній і рішучів відмові від примітивізації і профанації в музейній сфері, бо, в іншому випадку, музейні установи очікує незавидна доля диснейлендів і лунапарків.

Ключові слова: масова культура, музей, музейна аудиторія, музейний інститут, музейна комунікація, постмодерн.

В данной статье исследуется специфика трансформации музейной коммуникации в ситуации постмодерна. Современные инновационные и интеграционные потребности социума подталкивают музейное сообщество к активной модернизации своей деятельности, а, следовательно, и к последовательному развитию ролевых задач потенциальной музейной аудитории. Можно утверждать, что современный музей является материализованный центром накопления духовного и материального опыта конкретных этнических и поликультурных групп. Не вызывает сомнения, что любая культура, в том числе и масс-культура, безусловно, требует к себе внимания, уважения и специального подхода. Однако, это не значит, что духовные маяки современной цивилизации должны приспосабливаться к подобным трендов, трактуя вкусы толпы как доминирующие и поєтому определяющие. Подобные вкусы не могут и не должны быть критерием культурной жизни общества, хранителем и координатором которой во многом является современный музей. В то же время, музей не может существовать вне вызовов своего времени, не может не соответствовать тем задачам предметной коммуникации, которые собственно и делают его не просто фондохранилищем, но и центром подвижного духовного и социокультурного пространства, находящегося в состоянии непрерывного развития. В условиях радикальных изменений социально-экономической сферы неизбежно происходит модернизация деятельности музея, модификация его социальных функций и связанной с ними социокультурной миссии. Подобные изменения привносят, видоизменяют и наполняют новым содержанием полномочия и функции музея как социального и культурного института. Музееведы-практики, работающие в крупнейших музеях мира, сходятся в одном – в своей публичном и решительном отказе от примитивизации и профанации в музейной сфере, поскольку, в противном случае, музейные учреждения ожидает незавидная участь диснейлендов и лунапарков.

Ключевые слова: массовая культура, музей, музейная аудитория, музейный институт, музейная коммуникация, постмодерн.

In this article, the specificity of the transformation of museum communication in a postmodern situation is explored. Modern innovative and integration needs of the society are pushing the museum community to actively modernize its activities, and, consequently, to the consistent development of role tasks for a potential museum audience. It can be argued that the modern museum is a materialized center for the accumulation of spiritual and material experience of specific ethnic and multicultural groups. There is no doubt that any culture, including mass culture, certainly requires attention, respect and a special approach. However, this does not mean that the spiritual beacons of modern civilization should adapt to similar trends, interpreting the tastes of the crowd as dominant and thus determining. Such tastes can not and should not be a criterion of the cultural life of society, the custodian and coordinator of which is in many respects the modern museum. At the same time, the museum can not exist outside the challenges of its time, can not fail to meet the tasks of substantive communication, which in fact make it not just an archival depository, but also a center of the mobile spiritual and sociocultural space that is in a state of continuous development. In the conditions of radical changes in the social and economic sphere, modernization of the museum's activity, modification of its social functions and the associated socio-cultural mission inevitably take place. Such changes bring, modify and fill with new content the powers and functions of the museum as a social and cultural institution. Museum practitioners working in the world's largest museums agree on one thing: in their public and decisive rejection of primitivization and profanation in the museum sphere, otherwise museums will face the unenviable fate of disneylands and lunaparks.

Key words: mass culture, museum, museum audience, museum institute, museum communication, postmodern.

Березовский М. Непременно скандал / М. Березовский. – М. Политиздат, 1986. – 240 с.

Бодрийар Ж. В тени молчаливого большинства или конец социального / [Электронный ресурс] / Ж. Бодрийар. – режим доступа https://www.e-reading.club/bookreader.php/73140/Bodriiiyar_-_V_teni_molchalivogo_bol%27shinstva%2C_ili_Konec_social%27nogo.html.

Грачева Е.С. Музей как поле социкультурной коммуникации [Электронный ресурс] / Е.С. Грачева. – режим доступа http://www.dissercat.com/content/muzei-kak-pole-sotsiokulturnoi-kommunikatsii.

Демшина А.Ю. Визуальные искусства в ситуации глобализации культуры: институциональный аспект [Электронный ресурс] / А.Ю. Демшина. – режим доступа http://bookitut.ru/Vizualjnye-iskusstva-v-situaczii-globalizaczii-kuljtury-instituczionaljnyj-aspekt.html.

Короткова А.В. Музейные практики США XX-XXI вв.: институциональные аспекты [Электронный ресурс] / А.В. Короткова. – режим доступа http://cheloveknauka.com/muzeynye-praktiki-ssha-xx-xxi-vv-institutsionalnye-aspekty.

Музейна комунікація в русі культури участі // Культ чи культура: учасницькі практики в музеях. – Київ: Видавець Чередниченко А.М., 2016. – С. 68-75.

Музейные практики США XX-XXI вв.: институциональные аспекты [Электронный ресурс]. – режим доступа http://cheloveknauka.com/muzeynye-praktiki-ssha-xx-xxi-vv-institutsionalnye-aspekty.

Современный музей: идеи и реалии [Электронный ресурс], - режим доступа https://cyberleninka.ru /article/ n/ sovremennyy-muzey-idei-i-realii.

Этический кодекс ИКОМ для музеев [Электронный ресурс]. – режим доступа http://icom.museum/fileadmin/user_upload/pdf/publications /code_russia2013.pdf.