БАГАТОМОВНІСТЬ ЯК ТРЕНД СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ ТА ЧИННИК МОДЕРНІЗАЦІЇ ОСВІТИ

Анотація

Запровадження багатомовності нового типу є освітньою реформою, яка відповідає викликам часу. Однак ця реформа має проводитись з урахуванням масштабу системи вищої освіти й реального терміну отримання перших результатів. Скасування вимоги для здобувачів вченого звання доцента та професора щодо володіння англійською мовою на рівні В2 є недостатньо обґрунтованим. З одного боку, поспішною, непідготовленою, а тому невдалою була спроба декретного введення цієї вимоги. З іншого боку, шкідливим і ретроградним по своїй суті видається рішення щодо відмови від високих кваліфікаційних вимог підвищення мовної компетентності взагалі. Багатомовність є різнопрофільним, поліаспектним, полівалентним феноменом, який за сучасних умов, у ситуації підвищеної соціально-політичної динаміки набуває здатності до збільшеного вмісту соціальних, політичних, геополітичних і деяких інших конотацій. Багатомовність прийнято розглядати як невід’ємну ознаку свідомості особистості й міжособистісного спілкування, притаманну частині людей і людству споконвіку. Кожному відтінкові історичного часу й кожному етапу історичного розвитку відповідає свій варіант багатомовності. Доречно сфокусуватися не на скасуванні вимоги володіння англійською на рівні В2 у викладачів ВНЗ, а на відтермінуванні часу для його остаточного введення – наприклад, з 1 січня 2020 р. Поштовхом до позитивного сприйняття цієї реформи має бути стратегія особистого успіху викладача, а не примусово-дозвільна політика. Багатомовність нового типу у системі ВНЗ – це імператив часу, що визначається євроінтеграцією України та процесами глобалізації. За умови успішного вирішення питання багатомовності, ВНЗ подадуть приклад для наслідування суспільства загалом.

Ключові слова: багатомовність, філософія освіти, мовна політика, освітня політика, модернізація освіти, вищий навчальний заклад.

Введение многоязычия нового типа является образовательной реформой, которая отвечает вызовам времени. Однако, эта реформа должна проводиться с учетом масштаба системы высшего образования и реального срока получения первых результатов. Отмена требования для соискателей ученого звания доцента и профессора по владению английским языком на уровне В2 является недостаточно обоснованной. С одной стороны, поспешной, неподготовленной, а потому неудачной была попытка декретного введения этого требования. С другой стороны, вредным и ретроградным по своей сути представляется решение об отказе от высоких квалификационных требований повышения языковой компетентности вообще. Многоязычие является разнопрофильным, полиаспектным, поливалентным феноменом, который в современных условиях, в ситуации повышенной социально-политической динамики приобретает свойство увеличенного содержания социальных, политических, геополитических и других коннотаций. Многоязычие принято рассматривать как необходимый признак сознания личности и межличностного общения, присущую части людей и человечеству испокон веков. Каждому отрезку исторического времени и каждому этапу исторического развития соответствует свой вариант многоязычия. Уместно сфокусироваться не на отмене требования обладать знаниями английского уровне В2 для преподавателей вузов, а на отсрочку времени для его окончательного ввода – например, с 1 января 2020. Толчком к положительному восприятию этой реформы должна быть стратегия личного успеха преподавателя, а не принудительно-разрешительная политика. Многоязычие нового типа в системе вузов – это императив времени, определяемый евроинтеграцией Украины и процессами глобализации. При условии успешного решения вопроса многоязычия, вузы подадут пример для подражания всего общества.

Ключевые слова: многоязычие, философия образования, языковая политика, образовательная политика, модернизация образования, высшее учебное заведение.

Implementation of multilingualism is a new type of educational reform that meets the challenges. However, this reform should be appropriate to the scale of higher education and to the real time for receiving the first results. Cancellation of the requirement for applicants rank of associate professor and professor of English on B2 is not justified. On the one hand, hasty, unprepared, and therefore failed attempt was a result of maternity introduction of this requirement. On the other hand, harmful and inherently retrograde seemed to be a decision on the rejection of high qualification requirement to increase linguistic competence at all. Multilingualism is divers, poly-aspect, polyvalent phenomenon that in the current situation of high social and political dynamics acquires the ability to enlarge content of social, political, geopolitical and some other connotations. Multilingualism taken regarded as an integral feature of personality consciousness and interpersonal communication, an inherent part of individuals and mankind for centuries. Each tint historical time and each stage of historical development has its own version of multilingualism. It is appropriate to focus not on the abolition of B2, but on the postponing its final input - for example, from January 1, 2020. Impetus to the positive perception of the reform strategy should be personal success of the teacher, not force-licensing policy. Multilingualism of a new type in the system of higher education is the imperative of time that is determined byUkraine's European integration and globalization. If the multilingualism implementation were successful, universities served an example for the nation as a whole.

Key words: multilingualism, philosophy of education, language polity, education polity, education modernization, higher educational institution.