ДИСКУРСИВНІСТЬ, ДІАЛОГІЧНІСТЬ І КОМУНІКАТИВНІСТЬ МОВНОЇ ФІЛОСОФІЇ ОСВІТИ У РОЗВИТКУ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ ЯК ІМПЕРАТИВ ФОРМУВАННЯ СУСПІЛЬСТВА ЗНАНЬ
Анотація
Вдосконалення освіти і освітнього дискурсу у період глобалізації та інформаційної революції вимагає конструювання змісту освіти, технологій і моделей, адекватних викликам майбутнього. Якщо раніше метою освіти була трансляція «готових» знань, то в сучасному середовищі інформаційного суспільства і розширення доступності відкритих інформаційних мереж ця мета стає неактуальною. На сучасному етапі освіта виступає головним механізмом відтворення знання і відповідно інтелекту. Необхідність постнекласичного знання вимагає і постнекласичної освіти, в основі якого знаходиться постнекласична наука, філософія і духовність. Суспільна свідомість, мислення повинні стати адекватними складному змінному світу зі всіма його сферами, здатними передбачати і управляти майбутнім. Філософські засновки мовно-освітнього дискурсу постнекласичної освіти включають ідеї, концепції, принципи, закономірності, норми, цілі. У даний час мережевий принцип організації поширений на всі системи устрою світу і соціуму. Мережева природа комунікаційних зв'язків, у тому числі і мережі Інтернет, мережевий принцип організації системи знань робить мережевий підхід і проблему мережевого принципу устрою світу природи і світу культури особливо актуальним. Ця проблема, разом з проблемою самоорганізації і автопоезісу освіти, ставиться в основу всієї новітньої філософії освіти та мовно-освітнього дискурсу.
Ключові слова: мовно-освітній дискурс, філософія освіти, дискурсивна освіта, постнекласична наука, суспільство знань, синергетика, мережева організація, принципи діалогічності і комунікативності освіти.
Совершенствование образования и образовательного дискурса в период глобализации и информационной революции требует конструирования содержания образования, технологий и моделей, адекватных вызовам будущего. Если раньше целью образования была трансляция «готовых» знаний, то в современной среде информационного общества и расширения доступности открытых информационных сетей эта цель становится неактуальной. На современном этапе образование выступает главным механизмом воспроизводства знания и соответственно интеллекта. Необходимость постнеклассического знания требует и постнеклассического образования, в основе которого находится постнеклассическая наука, философия и духовность. Общественное сознание, мышление должны стать адекватными сложном переменном мира со всеми его сферами, способными предвидеть и управлять будущим. Философские основания культурно-образовательного дискурса постнеклассического образования включают идеи, концепции, принципы, закономерности, нормы, цели. В настоящее время сетевой принцип организации распространен на все системы устройства мира и социума. Сетевая природа коммуникационных связей, в том числе и сети Интернет, сетевой принцип организации системы знаний делает сетевой подход и проблему сетевого принципа устройства мира природы и мира культуры особенно актуальным. Эта проблема, наряду с проблемой самоорганизации и автопоэзиса образования, ставится в основу всей новейшей философии образования и культурно-образовательного дискурса.
Ключевые слова: языково-образовательный дискурс, философия образования, дискурсивное образование, постнеклассическая наука, общество знаний, синергетика, сетевая организация, принципы диалогичности и коммуникативности образования.
Improve education and educational discourse in the age of globalization and the information revolution requires the construction of educational content, technologies, and models adequate to the challenges of the future. If earlier the purpose of education was the stream of "ready" knowledge, in the modern environment of information society and increase the availability of open information networks, this goal becomes irrelevant. At the modern stage of education is the main mechanism of reproduction of knowledge and intelligence, respectively. The need for post-non-classical and postnonclassical knowledge requires education, which is post-non-classical science, philosophy and spirituality. The public consciousness, the thinking should be adequate to the complex variable world, with all its fields, able to foresee and control the future. Philosophical foundations of the cultural-educational discourse of the post-non-classical education include ideas, concepts, principles, laws, norms, goals. Currently, the network principle of the organization extended to all of the devices the world and society. The network nature of communication, including the Internet, network principle of organization of knowledge makes the network approach the problem of the network principle of the world of nature and the world of culture is particularly relevant. This problem, along with the problem of self-organization and autopoesis education is the basis of the entire modern philosophy of education and educational cultural discourse.
Key words: linguistic-educational discourse, philosophy of education, discursive education, postnonclassical science, knowledge society, synergetics, network organization, principles of dialogic and communicative education..
Повний текст:
PDFПосилання
Апель К.-О. Трансформация философии. – М.: Логос, 2001. – 339 с.
Аршинов В.И., Буров В.А., Гордин П.М. Становление субъекта постнеклассической науки и образования//Синергетическая парадигма. Синергетика образования. – М.: Прогресс-традиция, 2007. – 205 с. – С.115-126.
Бим-Бад Б.М. Антропологическое основание теории и практики современного образования: Очерк проблем и методов их решения. – М.: Изд-во Российского открытого ун-та, 1994. – 36 с.
Бим-Бад Б.М. Педагогическое течение в начале двадцатого века: Лекции по педагогической антропологии и философии образования. 2-е изд. М.: Изд-во УРАО, 1998. – 116 с.
Валлерстайн И. Конец знакомого мира: Социология XXI века. – М.: Логос, 2004. – 368 с.
Валлерстайн И. После либерализма. М.: Едиториал УРСС, 2003. – 256 с.
Гершунский Б.С. Философия образования. – М.: Флинта, 1998. – 427 с.
Деррида Ж. Московские лекции / Ж. Деррида. – Свердловск: Ин-т философии и права УрО АН СССР, 1991. – 89 с.
Деррида Ж. Письмо японскому другу / Ж. Деррида // Вопросы философии. – 1992. – № 4. – С. 53-58.
Деррида Ж. Структура, знак и игра в дискурсе гуманитарных наук // Французская семиотика: От структурализма к постструктурализму. – М. : Прогресс, 2000. – 482 с.
Зинченко В.В. Социально-антропологические перспективы общественного развития Позднего Модерна: христианские ценности в идеях и принципах гражданской демократии//Социология религии в обществе Позднего Модерна. – Белгород : ИД «Белгород», 2013. – 460 с. – С.97-107.
Князева Е.Н., Курдюмов С.П.. Конструктивная роль человека в процессах коэволюции. http://spkurdyumov.narod.ru/KnyazKurdyumov.htm.
Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Основания синергетики. Человек, конструпрующий себя и свое будущее. – М.: КомКнига, 2006. – 240 с.
Пригожин И. Природа, наука и новая рациональность// Философия и жизнь. – М.: Знание, 1991 №7. – С.32-41.
Пригожин И.Философия нестабильности // Вопросы философии. – 1991. – №6.– С. 46-57.
Смирнов С.А. Содержательные (парадигмальные) аспекты высшего социально-гуманитарного образования// old.circle.ru/personalia/smirnov/paradygm.doc.
Степин В.С. О философских основаниях синергетики.// Синергетическая парадигма. Синергетика образования. – М.: Прогресс- Традиция, 2007. – 205 с. – С. 97-110.
Субетто А.И. Приоритеты и философия целеполагания фундаментальной науки в XХI веке. Трансформация парадигмы университетского образования // «Академия Тринитаризма». – М., Эл № 77-6567, публ.13348, 25.05.2006.
Худолей П. На волне перемен//В мире науки. 2008. – № 2. – http://www.sciam.ru/2008/2/index.shtml.
Bulow E. Kommunikative Ethik / E. Bulow. – Dusseldorf: Schwann, 2002. – 304 s.
Foerster H. von. Das Konstruiren einer Wirklichkeit // Die erfundene Wirklichkeit. – München: Piper, 2004. – 140 s.
Foucault M. Discipline and Punish: Birth of the Prison. – London: Vintage Books,1987. – 523 р.
Vaassen B. Die narrative Gestalt(ung) der Wirklichkeit. Grundlinien einer postmodern orientierten Epistemologie der Sozialwissenschaften. Braunschweig. – Wiesbaden: Vieweg, 1996. – S.63-69.
Wallerstein I. The Essential Wallerstein. – NY: The New Press, 2000. – 471p.
Wallerstein I. World-System Analysis: The Second Phases. // Review.–2010.– Vol. 43.–№ 13.– Р.217-238.
DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.345311
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.