ЗМІЩЕННЯ МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПРІОРИТЕТІВУ КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ КРИЗИ: ІСТОРИКО-ПОЛІТОЛОГІЧНИЙ РАКУРС

Анотація

В осмисленні проблематики політичної кризи значна частина дослідників аналізує цю дефініцію крізь призму парадигми стабільності. Це детермінує експлікацію політичної кризи в контексті понять «розпад», «руйнування» тощо, що апріорі налаштовує на негативне сприйняття кризових процесів. Разом з тим, ряд дослідників акцентують увагу на конструктивному характері політичних криз, вважаючи, що криза може стати джерелом якісно нових політичних відносин. Такий підхід – у контексті парадигми змін – стає сьогодні домінуючим у політичній науці. Позитивне ставлення до ідеї змін зміщує акценти в осмисленні політичної кризи з категорій розпаду та руйнування в бік виявлення конструктивного потенціалу кризових явищ.

Ключові слова: політична криза, методологія, стабільність, зміни, індетермінізм.

В осмыслении проблематики политического кризиса значительная часть исследователей анализирует эту дефиницию сквозь призму парадигмы стабильности. Это детерминирует экспликацию политического кризиса в контексте понятий «распад», «разрушение» и т.д., что априори настраивает на негативное восприятие кризисных процессов. Вместе с тем, ряд исследователей акцентируют внимание на конструктивном характере политических кризисов, полагая, что кризис может стать источником качественно новых политических отношений. Такой подход – в контексте парадигмы изменений – становится сегодня доминирующим в политической науке. Положительное отношение к идее изменений смещает акценты в осмыслении политического кризиса из категорий распада и разрушения в сторону выявления конструктивного потенциала кризисных явлений.

Ключевые слова: политический кризис, методология, стабильность, изменения, индетерминизм.

The article is devoted to the discovery of prioritized methodological dominant in understanding the issues of the political crisis in the historical and political context. A significant proportion of researchers analyze this definition through the prism of the paradigm of stability in the explication of the concept of «political crisis». It determines the explication of the political crisis in the context of the conceptions of «decay», «destruction», etc., which confronts the negative perception of crisis processes priori and the desire to avoid / ignore them. At the same time, a number of researchers focus on the constructive nature of political crises, believing that the crisis can become a source of qualitatively new political relations. This approach, in the context of the paradigm of change, is becoming today the dominant element in political science. The affirmative attitude to the idea of change shifts the emphasis in understanding the political crisis from the categories of disintegration and destruction to the direction of identifying the constructive potential of crisis phenomena. Thus, in today's political discourse, the paradigm of change, not the paradigm of stability, makes the necessity of shifting the methodological priorities in the conceptualization of the concept of «political crisis» becomes a priority in the comprehension of political phenomena.

Key words: political crisis, methodology, stability, changes, indeterminism.