ПОЛІТИКА УПРАВЛІННЯ ПОСКТОНФЛІКТНОЮ ТЕРИТОРІЄЮ НА ПРИКЛАДІ РУАНДИ

Анотація

 Розглянуто основні політичні інститути Республіки Руанда після громадянської війни 1990-1994 років та геноциду. Виявлені ті особливості політики управління постконфліктною Руандою, які дозволили країні знайти шляхи порозуміння у розколеному суспільстві та розпочати процеси розвитку – встановлення перехідного правосуддя, тимчасові консенсусні органи управління та лібералізація економіки. Досліджено інформаційну політику, яка здійснювалася в державі для запобігання нового витку конфлікту. Зусилля постконфліктної влади у Руанді були спрямовані на замовчення колишнього протиборства двох етносів, а сконцентрувалися на меморіалізації минулого масштабного злочину – геноциду, а також на розвитку нових спільних цінностей.

Ключові слова: громадянська війна, геноцид, постконфліктна політика, перехідне управління, правосуддя, лібералізація

Рассмотрены основные политические институты Республики Руанда после гражданской войны 1990-1994 годов и геноцида. Выявлены те особенности политики управления постконфликтной Руандой, которые позволили стране найти пути примирения в расколотом обществе и начать процессы развития – установление переходного правосудия, временные консенсусные органы управления и либерализация экономики. Исследована информационная политика, которая осуществлялась в государстве для предотвращения нового витка конфликта. Усилия постконфликтной власти в Руанде были направлены на умалчивание прежнего противоборства двух этносов, а сконцентрировались на мемориализации прошлого масштабного преступления – геноцида, а также на развитие новых ценностей.

Ключевые слова: гражданская война, геноцид, постконфликтная политика, переходное управление, правосудие, либерализация

The main political institutes of the Republic of Rwanda after the civil war of 1990–1994 and genocide are analyzed. Those peculiarities of post-conflict policy management of Rwanda are identified, that have allowed the country to find the way to reconciliation in the divided society and start development processes. Those peculiarities are establishing of transitional justice institutions, temporary consensus management bodies and liberalization of economy. Informational policy is observed that has been conducted in the state in order to prevent the new turn of the conflict. It was rather restrained and circumspect. The efforts of post-conflict powers in Rwanda were determined on the concealment rather than on discussion of the conflict. Those efforts were merely concentrated on the memorialization of recent appalling crime of the genocide, but also on the development of new common values. These combined approaches to the post-conflict society have shown their effectiveness in Rwanda realities, but their eligibility to other post-conflict territories need to be further examined.

Key words: civil war, genocide, post-conflict policy, transitional management, justice, liberalization.