ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ ПІСЛЯ ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ І ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ 2019 РОКУ

Анотація

У статті аналізуються зміни, що відбулися в політичній системі України після президентських та дочасних парламентських виборів 2019 року. На думку автора, вибори 2019 року спричинили процес трансформації політичного режиму. Електоральна демократія, внаслідок розвитку тенденцій концентрації президентом все більших повноважень і систематичного порушення законодавчих процедур, поступово перетворюється на делегативну демократію – один з різновидів дефектних демократій.

Ключові слова: політичний режим, політичні вибори, електоральна демократія, делегативна демократія, дефектна демократія, Україна.

В статье анализируются изменения, которые произошли в политической системе Украины после президентских и досрочных парламентских выборов 2019 года. По мнению автора, выборы 2019 года привели к трансформации политического режима. Электоральная демократия, вследствие развития тенденций концентрации президентом всё больших полномочий и систематического нарушения законодательных процедур, постепенно превращается в делегативную демократию – одну из разновидностей дефектных демократий.

Ключевые слова: политический режим, политические выборы, электоральная демократия, делегативная демократия, дефектная демократия, Украина.

In this article the author analyzes the changes that occurred in the political system of Ukraine after the 2019 presidential and early parliamentary elections. In his opinion, the 2019 election led to a transformation of the Ukrainian political regime. Electoral democracy, due to the development of tendencies by the president to concentrate more and more powers and systematic violation of legislative procedures, is gradually turning into a delegative democracy, which is one of the varieties of defective democracies.

The author analyzes the main tendencies in the development of the political situation in Ukraine, which emerged in the presidency of Vladimir Zelensky: monopolization of state power and its concentration in the hands of the president; systematic violations of current legislation; restrictions on local self-government; the offensive on freedom of speech; repression against political opponents. He emphasizes that delegative democracies have two opposite tendencies in their development. The first is the transformation to authoritarianism. Such regimes are considered democracies as long as the presidential power is based on the results of popular expression. However, the concentration of powers carries with it the temptation of administrative and forceful influence in the next election, which, as a result, becomes not free, not competitive, not fair and, therefore, not democratic. The second is the rejection of delegative democracy by society. This is often the case because of mass protests that result from the populist power failing to deliver on its utopian election promises and the associated high hopes of different social strata for the betterment of their lives.

The author believes that both of these options are likely for Ukraine. The possibility of the former is evidenced by the rather questionable dissolution of the Central Election Commission of Ukraine and the creation of a new one, where the majority of the representatives is the creatures of presidential power. The possibility of the second variant is being manifested in mass actions "No capitulation" today.

Key words: political regime, political elections, electoral democracy, delegative democracy, defective democracy, Ukraine.