ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ НА СОЦІАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я СУСПІЛЬСТВА: ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИЙ ВИМІР
Анотація
Стаття присвячена проблемі соціального здоров’я суспільства як найважливішої умови інформаційної безпеки людини. Показано, що зі вступом суспільства в інформаційну фазу свого розвитку виникає безліч викликів, загроз і ризиків. Обговорено, що інформаційне середовище стає наддержавним, планетарним, безмежним, що виходить за рамки сформованого історично соціального контролю і соціального регулювання інформаційних відносин. Виділено параметри соціального здоров’я суспільства, які є необхідними умовами для забезпечення інформаційної безпеки суспільства.
Ключові слова: соціальне здоров’я, глобалізація інформаційного простору, соціальний діалог, інформаційна безпека людини.
Статья посвящена проблеме социального здоровья общества как важнейшего условия информационной безопасности человека. Показано, что со вступлением общества в информационную фазу своего развития возникает множество вызовов, угроз и рисков. Обговорено, что информационная среда становится надгосударственной, планетарной, безграничной, что выходит за рамки сформированного исторически социального контроля и социального регулирования информационных отношений.
Выделено параметры социального здоровья общества, которые являются необходимыми условиями для обеспечения информационной безопасности общества.
Ключевые слова: социальное здоровье, глобализация информационного пространства, социальный диалог, информационная безопасность человека.
The article is devoted to the problem of social health of society as the most important condition for information security of a person. It is shown that when a society enters the information phase of its development, many challenges, threats, and risks arise. It is stipulated that the information environment becomes super national, planetary, boundless, which goes beyond the historically formed social control and social regulation of information relations. It is emphasized that social health, as a new notion of socio-political knowledge, is a complex and meaningful concept. It includes, above all, the social content of human health or the population as a whole. It was made an attempt to define the term "social health" in the context of the globalization of the information space: it is an achievement of such a social state, when the information interests and needs of society and individuals man not only do not contradict each other, are not implemented at the expense of others, but are harmonized in such a way that the main forms of informatization of all aspects of public life do not make the information environment hostile and aggressive for a person, do not contribute to the violation of its information rights and freedoms, do not make a person depressed or terrifying to action, do not contribute to its escape from reality, but is a means of developing its morality, culture, educational and professional development, as well as political activism.
It is highlighted the formats or levels of social health of society that provide real, complete, and comprehensive information security of a person: information-technological, information-civilizational, information-cultural, information-regulatory, information-legal, information-ontological, information-psychological, and information-propagandistic. The indicated levels of consideration are not abstractly separate levels of ensuring human information security in modern society. They form a coherent system.
It is concluded that beyond the identified parameters, in modern society, one can only speak about human information security, formulate ideological, legal, state doctrines of information security, etc. However, a truly information-protected person can only be in an information-healthy society.
Keywords: social health, the globalization of information space, social dialogue, human information security.
Повний текст:
PDFПосилання
Бауман, З. 2005. Индивидуализированное общество. Москва: Логос.
Безпалько, О. В. ред., 2008. Основи громадського здоров’я: теорія і практика. Ужгород: ВАТ «Патент».
Бодрийяр, Ж. 2006. Общество потребления. Его мифы и структуры. Москва: Республика; Культурная революция.
Войтович, Р., 2010. Мережеве суспільство як нова форма соціальної організації в умовах глобалізації. Політичний менеджмент, 6(45), с. 7–20.
Дьякова, Е. и Трахтенберг, А. 1999. Массовая коммуникация и проблема конструирования реальности: анализ основных теоретических подходов. Екатеринбург: УрО РАН.
Кириленко, А. 2008. Основы информационной культуры. СПб: СПбГУ ИТМО.
Костенко, Н., 1998. Парадигми та фактичності нових мас-медіа. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 1-2, с. 138–150.
Краснокутська, Ю. С., 2008. Особливості інституціональних змін поля політики в умовах розвитку сучасного інформаційного суспільства: роль мас-медіа. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 796, с. 132–136.
Курбатов, В.И., 2014. Социальный диалог: концептуальный анализ. Гуманитарий Юга России, 1, с. 103–112.
Организация Объединённых Наций, 2019. Всеобщая декларация прав человека. [online] Доступно: https://www.un.org/ru/universal-declaration-human-rights/index.html [Дата звернення 12 Листопад 2019].
Хейзинга, Й. 2004. Homoludens. В тени завтрашнего дня. Moskva: АСТ.
Юрченко, Є., 2008. Особливості використання Інтернету у виборчій кампанії. Віче, 2, с. 22–24.
Baym, N., 2002. Interpersonal Life Online. In: L. A. Lievrouw & S. Livingstone. Handbook of New Media: Social Shaping and Consequences of ICTs. Livingstone: Sage Publications.
Reckwitz, A., 2002. Toward a Theory of Social Practices. A Development in Cultural Social Practices. Theorizing. European Journal of Social Theory, 5(2), p. 243–263.
REFERENCES
Bauman, Z. 2005. Individualizirovannoe obschestvo. Moskva: Logos.
Bezpalko, O. V. red., 2008. Osnovy hromadskoho zdorovia: teoriia i praktyka. Uzhhorod: VAT «Patent».
Bodriyyar, Zh. 2006. Obschestvo potrebleniya. Ego mifyi i strukturyi. Moskva: Respublika; Kulturnaya revolyutsiya.
Voitovych, R., 2010. Merezheve suspilstvo yak nova forma sotsialnoi orhanizatsii v umovakh hlobalizatsii. Politychnyi menedzhment, 6(45), s. 7–20.
Dyakova, E. i Trahtenberg, A. 1999. Massovaya kommunikatsiya i problema konstruirovaniya realnosti: analiz osnovnyih teoreticheskih podhodov. Ekaterinburg: UrO RAN.
Kirilenko, A. 2008. Osnovyi informatsionnoy kulturyi. SPb: SPbGU ITMO.
Kostenko, N., 1998. Paradyhmy ta faktychnosti novykh mas-media. Sotsiolohiia: teoriia, metody, marketynh, 1-2, s. 138–150.
Krasnokutska, Yu. S., 2008. Osoblyvosti instytutsionalnykh zmin polia polityky v umovakh rozvytku suchasnoho informatsiinoho suspilstva: rol mas-media. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina, 796, s. 132–136.
Kurbatov, V.I., 2014. Sotsialnyiy dialog: kontseptualnyiy analiz. Gumanitariy Yuga Rossii, 1, s. 103–112.
Organizatsiya Ob'edinyonnyih Natsiy, 2019. Vseobschaya deklaratsiya prav cheloveka. [online] Dostupno: https://www.un.org/ru/universal-declaration-human-rights/index.html [Data zvernennya 12 Lustopad 2020].
Heyzinga, Y. 2004. Homoludens. V teni zavtrashnego dnya. Moskva: AST.
Yurchenko, Ye., 2008. Osoblyvosti vykorystannia Internetu u vyborchii kampanii. Viche, 2, s. 22–24.
Baym, N., 2002. Interpersonal Life Online. In: L. A. Lievrouw & S. Livingstone. Handbook of New Media: Social Shaping and Consequences of ICTs. Livingstone: Sage Publications.
Reckwitz, A., 2002. Toward a Theory of Social Practices. A Development in Cultural Social Practices. Theorizing. European Journal of Social Theory, 5(2), p. 243–263.
DOI: https://doi.org/10.34142/24130060.2020.20.1.02
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.