«СУЧАСНИЙ ПОПУЛІЗМ» ЯК ЕЛЕМЕНТ ПРОБЛЕМНОГО ПОЛЯ СУЧАСНОГО ПОЛІТОЛОГІЧНОГО ДИСКУРСУ
Анотація
В статі здійснюється спроба аналізу феномену «сучасного популізму» в ракурсі теоретичного плюралізму наукових розвідок сучасної західної та української політологічної науки. Автор простежує еволюцію популістського дискурсу в академічних колах, в рамках якого відбувається спроба наблизитись до категоріальної та концептуальної визначеності феномена «сучасний популізм». Спираючись на новітні західні та вітчизняні теоретичні конструкції автор статті пропонує власну дефініцію «сучасного популізму» – як політичного поліваріативного феномену, який в залежності від унікальної комбінації специфічних рис, може виступати в якості ідеології, методу політичної боротьби, суспільно-політичного руху, маніпулятивної технології, стилю політичної поведінки тощо, та робить спробу визначити «універсальні» детермінуючі чинники «сучасного популізму» – «акумуляція незадоволення», «гра на емоціях», «поляризація суспільства», «народовладдя», «політика симулякрів», «національна автентичність».
Ключові слова: популізм, сучасний популізм, глобалізація, глобалізаційні виклики, антиглобалізм, суспільно-політична криза, ліберально-демократичні цінності, демократичні ризики.
В статье осуществляется попытка анализа феномена «современный популизм» в ракурсе теоретического плюрализма новейших разведок современной западной и украинской политологической науки. Автор прослеживает эволюцию популистического дискурса в академических кругах, в рамках которого осуществляет попытку приблизиться к категориальной и концептуальной определённости феномена «современный популизм». Опираясь на новейшие западные и отечественные теоретические конструкции автор статьи предлагает собственную дефиницию «современного популизма» – как политического поливариативного феномена, который в зависимости от уникальных комбинаций специфических черт, может выступать в качестве идеологии, метода политической борьбы, общественно-политического движения, манипулятивной технологи, стиля политического поведения и т.д., – и делает попытку определения «универсальных» детерминирующих факторов «современного популизма» – «аккумуляция недовольства», «игра на эмоциях», «поляризация общества», «народовластие», «политика симулякров», «национальная аутентичность».
Ключевые слова: популизм, современный популизм, глобализация, глобализационные вызовы, антиглобализм, общественно-политический кризис, либерально-демократические ценности, демократические риски.
This article attempts to analyze the phenomenon of «modern populism» from the position of theoretical pluralism of scientific researches of modern Western and Ukrainian political science. Challenges for the modern liberal-democratic tradition of the 21st century were socio-political phenomena – Brexit (UK), D. Trump (USA), «Yellow Vest Movement» (France), «Five Star Movement» (Italy), «Podemos» (Spain) ), Syriza (Greece), J. Haider (Austria), G. Wilders (Netherlands), V. Orban (Hungary), P. Genson (Australia), R. Erdogan (Turkey) and many other versions of modern populism. What used to be seen as a marginalphenomenonandisinherentinothererasoronlyastosomepartsoftheworld, it has to day become the basis of modern politics of the world. The 21st Century is the source of unique «research material» for contemporary political science. Political forces that have been on the back yards of political life for a longtime, using populist rhetoric on globalization, the financial and economic crisis, migration and social policy, corruption and social policy, authorities, multiculturalism, etc., to become real political players, with the support of voters, to gain access to government institutions, thus, having come to the front of the big politics.
The author traces the evolution of populist discourse in science community, within which an attempt is being made to approach the categorical and conceptual definiteness of the phenomenon of «modern populism». Depending on the unique combination of specific features, it can act as an ideology, a method of political struggle, social and political movement, manipulative technology, way of political behavior, etc. Ital so makes an attempt to determine the «unified» determinants of «modern populism» such as «accumulation of discontent», «play one motions», «polarization of society», «democracy», «politics of simulacra», «national authenticity». Despite the plurality of theoretical structures presented, the undeniable quality and depth of research projects of modern scientists, in our opinion, in the recent political science space there is a short age of prognostic studies capable of simulating and calculating the consequences of the phenomenon of «modern populism» for the future, both as individual states / societies and as a whole, for the world political order; therefore, it is advisable to justify the prospect of continuing theoretical exploration and involving a broad range of contemporary humanities experts in active political science discussion.
Key words: populism, modern populism, globalization, globalization challenges, anti-globalist sentiment, socio-political crisis, liberal-democratic values, democratic risks.
Повний текст:
PDFПосилання
Бауман, З., 2008. Глобалізація. Наслідки для людини і суспільства. Переклад з англійської І. Андрущенка. Київ: Вид. дім «Києво-Могилянська академія».
Бжезінський, З., 2006. Вибір: світове панування чи світове лідерство. Переклад з англійської А. Іщенка. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія».
Вайнштейн, Г., 2017. Современный популизм как объект политологического анализа. Полис. Политические исследования, 4, с. 69–89.
Дейвикс, К., 2012. Популизм. [online] Доступно: http://www.gefter.ru/archive /6800 [Дата обращения 03 Июль 2019].
Дем’яненко, М., 2015. Популізм як політичний феномен і маніпулятивна технологія. Кандидат наук. Київський національний торговельно-економічний університет. [online] Доступно: http://idpnan.org.ua/files/dem_yanenko-m.m.-populizm-yak-politichniy-fenomen-i-manipulyativna-tehnologiya-_d.doc [Дата звернення 09 Червень 2019].
Кіршенблат, С., 2008. Популізм і ліберальна демократія в державах Центрально-Східної Європи. Український науковий журнал «Освіта регіону», 1-2, с. 109–114. [online] Доступно: http://www.nbuv.gov.ua/ [Дата звернення 09 Червень 2019].
Крізі, Ганспетер, 2018. Випробування популізмом: у чому особливість ситуації у Східній Європі. [online] Доступно: https://voxukraine.org/uk/viprobuvannya-populizmom-u-chomu-osoblivist-situatsiyi-u-shidnij-yevropi/ [Дата звернення 12 Червень 2019].
Новакова, О. В., 2017. Тренд популізму у сучасному політичному процесі. Вісник Дніпропетровського університету. Серія Філософія, Соціологія, Політологія : збірник наукових праць, 1(35), С. 137–145.
Прядко, Т. П., 2017. Популізм як ризик демократичного розвитку і засіб політичної мобілізації електорату. Кандидат наук. Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. [online] Доступно: https://npu.edu.ua/images/file/vidil_aspirant/dicer/D_26.053.12/dis_Priadko.pdf [Дата звернення 02 Червень 2019].
Радь, Т., 2009. Теоретичні засади популізму. Науковий Вісник Ужгородського університету. Політологія, Соціологія, Філософія, 13, С. 289–293.
Хаас, Р., 2016. Мировой беспорядок. Американская внешняя политика и кризис старого порядка. Перевод с английского В. Желнинов. Геополитика: АСТ.
Ярош, О., 2002. Політичний популізм: теорія і практика передвиборного «флірту». Контекст, 2, С. 21–25.
Canovan, M., 1999. Trust the People! Populism and The Two Faces of Democracy. Political Studies, 47(1), p. 3–12. [online] Available at: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/1467-9248.00184 [Accessed 22 June 2019].
Cuperus, R., 2007. Populism Against Globalization: A New European Revolt. In: Rethinking Immigration and Integration: A new Centre-Left Agenda. London, UK. p. 147–165.
Laclau, E., 1977. Politics and Ideology in Marxist Theory: Capitalism-Fascism-Populism. London: NLB.
Moffitt, B., 2016. Global Rise of Populism: Performance, Political Style, and Representation. Stanford, Calif.: Stanford University Press.
Mudde, C., 2010. The Populist Radical Right: A Pathological Normalcy. West European Politics. 33(6). p. 1167-1186. [online] Available at: https://doi.org/10.1080/01402382.2010. [Accessed 22 June 2019].
Taggart, Paul, 2000. Populism.Buckingham PA: Open University Press.
REFERENCES
Bauman, Z., 2008. Hlobalizatsiia. Naslidky dlia liudyny i suspilstva. Pereklad z anhliiskoi I. Andrushchenka. Kyiv: Vyd. dim «Kyievo-Mohylianska akademiia».
Bzhezinskyi, Z., 2006. Vybir: svitove panuvannia chy svitove liderstvo. Pereklad z anhliiskoi A. Ishchenka. Kyiv: Vydavnychyi dim «Kyievo-Mohylianska akademiia».
Vajnshtejn, G., 2017. Sovremennyj populizm kak obekt politologicheskogo analiza. Polis. Politicheskie issledovaniya, 4, s. 69–89.
Dejviks, K., 2012. Populizm. [online] Dostupno: http://www.gefter.ru/archive /6800 [Data obrasheniya 03 Iyul 2019].
Demianenko, M., 2015. Populizm yak politychnyi fenomen i manipuliatyvna tekhnolohiia. Kandydat nauk. Kyivskyi natsionalnyi torhovelno-ekonomichnyi universytet. [online] Dostupno: http://idpnan.org.ua/files/dem_yanenko-m.m.-populizm-yak-politichniy-fenomen-i-manipulyativna-tehnologiya-d.doc [Data zvernennia 09 Cherven 2019].
Kirshenblat, S., 2008. Populizm i liberalna demokratiia v derzhavakh Tsentralno-Skhidnoi Yevropy. Ukrainskyi naukovyi zhurnal «Osvita rehionu», 1-2, s. 109–114. [online] Dostupno: http://www.nbuv.gov.ua/ [Data zvernennia 09 Cherven 2019].
Krizi, Hanspeter, 2018. Vyprobuvannia populizmom: u chomu osoblyvist sytuatsii u Skhidnii Yevropi. [online] Dostupno: https://voxukraine.org/uk/viprobuvannya-populizmom-u-chomu-osoblivist-situatsiyi-u-shidnij-yevropi/ [Data zvernennia 12 Cherven 2019].
Novakova, O. V., 2017. Trend populizmu u suchasnomu politychnomu protsesi. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu. Seriia Filosofiia, Sotsiolohiia, Politolohiia : zbirnyk naukovykh prats, 1(35), S. 137–145.
Priadko, T. P., 2017. Populizm yak ryzyk demokratychnoho rozvytku i zasib politychnoi mobilizatsii elektoratu. Kandydat nauk. Natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni M. P. Drahomanova. [online] Dostupno: https://npu.edu.ua/images/file/vidil_aspirant/dicer/D_26.053.12/dis_Priadko.pdf [Data zvernennia 02 Cherven 2019].
Rad, T., 2009. Teoretychni zasady populizmu. Naukovyi Visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Politolohiia, Sotsiolohiia, Filosofiia, 13, S. 289–293.
Haas, R., 2016. Mirovoj besporyadok. Amerikanskaya vneshnyaya politika i krizis starogo poryadka. Perevod s anglijskogo V. Zhelninov. Geopolitika: AST.
Yarosh, O., 2002. Politychnyi populizm: teoriia i praktyka peredvybornoho «flirtu». Kontekst, 2, S. 21–25.
Canovan, M., 1999. Trust the People! Populism and The Two Faces of Democracy. Political Studies, 47(1), p. 3–12. [online] Available at: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/1467-9248.00184 [Accessed 22 June 2019].
Cuperus, R., 2007. Populism Against Globalization: A New European Revolt. In: Rethinking Immigration and Integration: A new Centre-Left Agenda. London, UK. p. 147–165.
Laclau, E., 1977. Politics and Ideology in Marxist Theory: Capitalism-Fascism-Populism. London: NLB.
Moffitt, B., 2016. Global Rise of Populism: Performance, Political Style, and Representation. Stanford, Calif.: Stanford University Press.
Mudde, C., 2010. The Populist Radical Right: A Pathological Normalcy. West European Politics. 33(6). p. 1167-1186. [online] Available at: https://doi.org/10.1080/01402382.2010. [Accessed 22 June 2019].
Taggart, Paul, 2000. Populism.Buckingham PA: Open University Press.
DOI: https://doi.org/10.34142/24130060.2020.20.1.07
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.