ГЛОБАЛЬНИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ПРОСТІР: ПОСТМОДЕРНІСТСЬКИЙ ПОГЛЯД

Ю. В. Зайончковський, Л. В. Фірсова

Анотація


Стаття присвячена специфіці постмодерністського погляду на зміст характеристики «глобальний» по відношенню до сучасного політичного простору. Використано характерне для постмодерністської методології поєднання спеціальних підходів – транснаціонального, мережевого, акторного і комунікативного. Запропоновано параметри для аналізу сучасного політичного простору. Глобальний політичний простір в парадигмі постмодернізму описано як амбівалентне метафоричне поняття, що характеризує суперечливість світового політичного процесу в умовах глобалізації.

Ключові слова: глобалізація, громадянське суспільство, політична еліта, політичний простір, постмодернізм.

 

Статья посвящена специфике постмодернистского взгляда на содержание характеристики «глобальное» по отношению к современному политическому пространству. Использовано характерное для постмодернистской методологии сочетание специальных подходов – транснационального, сетевого, акторного и коммуникативного. Предложены параметры для анализа современного политического пространства. Глобальный политическое пространство в парадигме постмодернизма описано как амбивалентное метафорическое понятие, характеризующее противоречивость мирового политического процесса в условиях глобализации.

Ключевые слова: глобализация, гражданское общество, политическая элита, политическое пространство, постмодернизм.

 

The article is devoted to the specifics of the postmodernist view of the content of the characteristic «global» in relation to the modern political space. The combination of special approaches typical for postmodernist methodology – transnational, network, actor and communicative – is used. Within the paradigm of postmodernism, we can distinguish two research areas in the study of political space in the context of globalization.

According to the first, the political space is seen as a single, common and universal. According to the second, the political space is discrete, heterogeneous and contradictory.

Global political space in the paradigm of postmodernism is described as an ambivalent metaphorical concept that characterizes the contradictions of the world political process in the context of globalization. However, despite all the arguments in favor of the formation of a global political space, the latter cannot yet be described as a single or common. Cultural, historical, religious, ideological differences do not hinder economic globalization, but make it impossible to build a similar political space based on universal values. The global elite is predominantly business rather than political. The political elite, in turn, is underdeveloped institutionally, lacks structures similar to the world government, and its decisions are volatile, uncertain, accountable, and unable to balance the economic benefits of globalization with the social needs of civil society. Global civil society consists of the internationalization of many local, national and international non-governmental movements. Their political solidarity is situational, short-term and unstable. Political activity is vulnerable due to state censorship of not only traditional but also new media, blocking of opposition parties and social movements, and repression of citizens who openly express their political will. Harmonization of international political discourse is hindered by the impossibility of rational analysis of a wide array of political information for the majority of citizens, which leads to communicative inconsistency of participants in the world political process.

Keywords: globalization, civil society, political elite, political space, postmodernism.


Повний текст:

PDF

Посилання


Воронянський, О. В., 2012a. Політична трансформація в контексті проблеми перерозподілу ресурсів. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Питання політології, 20(1007), с. 51–57.

Воронянський, О. В., 2012b. Роль національного суверенітету в легітимації державної влади. Актуальні проблеми державного управління, 2, с. 216–221.

Воронянський, О. В., 2014. Політичні інститути: механізм формування в конкурентному середовищі. Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки, 1, с. 15–28.

Воронянський, О. В., 2019. Проблеми трансформації політичної суб’єктності в постіндустріальному суспільстві. Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки, 18(2), с. 37–47.

Денисенко, І. Д., 2013. Соціальні мережі в контексті соціокультурного підходу: евристичний потенціал дослідження. Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди «Філософія», 40, с. 22–28.

Денисенко, І. Д., 2015a. Моделювання поведінки особистості в сучасних соціокультурних контекстах: методологічні засади та перспективи. Науковий вісник. «Філософія», 45(І), с. 205–214.

Денисенко, І. Д., 2015b. Теорія соціального простору: евристичний потенціал щодо соціально-політичних досліджень. Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки, 2(2), с. 27–37.

Хабермас Ю., 2005. Постнациональная констелляция и будущее демократии. Перевод с немецкого Б. М. Скуратова. В: А. В. Денежкина. Политические работы. Москва: Праксис, с. 269–340.

REFERENCES

Anderson, J., 1996. The Shifting Stage of Politics: New Medieval and Postmodern Territorialities? Environment and Planning D: Society and Space, 14 (2), р. 133–153.

Benoit K.,& Laver M., 2012. The Dimensionality of Political Space: Epistemological and Methodological Considerations. European Union Politics. 13 (2), р. 194–218.

Tkacheva O., Lowell H. Schwartz, Martin C. Libicki, Julie E. Taylor, J. Martini and C. Baxter, 2013. Internet Freedom and Political Space. Santa Monica, CA: RAND.

Voronianskyi, O. V., 2012a. Politychna transformatsiia v konteksti problemy pererozpodilu resursiv. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N. Karazina. Pytannia politolohii, 20(1007), s. 51–57.

Voronianskyi, O. V., 2012b. Rol natsionalnoho suverenitetu v lehitymatsii derzhavnoi vlady. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia, 2, s. 216–221.

Voronianskyi, O. V., 2014. Politychni instytuty: mekhanizm formuvannia v konkurentnomu seredovyshchi. Suchasne suspilstvo: politychni nauky, sotsiolohichni nauky, kulturolohichni nauky, 1, s. 15–28.

Voronianskyi, O. V., 2019. Problemy transformatsii politychnoi subiektnosti v postindustrialnomu suspilstvi. Suchasne suspilstvo: politychni nauky, sotsiolohichni nauky, kulturolohichni nauky, 18(2), s. 37–47.

Denysenko, I. D., 2013. Sotsialni merezhi v konteksti sotsiokulturnoho pidkhodu: evrystychnyi potentsial doslidzhennia. Visnyk KhNPU imeni H. S. Skovorody «Filosofiia», 40, s. 22–28.

Denysenko, I. D., 2015a. Modeliuvannia povedinky osobystosti v suchasnykh sotsiokulturnykh kontekstakh: metodolohichni zasady ta perspektyvy. Naukovyi visnyk. «Filosofiia», 45(I), s. 205–214.

Denysenko, I. D., 2015b. Teoriia sotsialnoho prostoru: evrystychnyi potentsial shchodo sotsialno-politychnykh doslidzhen. Suchasne suspilstvo: politychni nauky, sotsiolohichni nauky, kulturolohichni nauky, 2(2), s. 27–37.

Habermas Yu., 2005. Postnacionalnaya konstellyaciya i budushee demokratii. Perevod s nemeckogo B. M. Skuratova. V: A. V. Denezhkina. Politicheskie raboty. Moskva: Praksis, s. 269–340.

Anderson, J., 1996. The Shifting Stage of Politics: New Medieval and Postmodern Territorialities? Environment and Planning D: Society and Space, 14 (2), r. 133–153.

Benoit K., & Laver M., 2012. The Dimensionality of Political Space: Epistemological and Methodological Considerations. European Union Politics. 13 (2), r. 194–218.

Tkacheva O., Lowell H. Schwartz, Martin C. Libicki, Julie E. Taylor, J. Martini and C. Baxter, 2013. Internet Freedom and Political Space. Santa Monica, CA: RAND.




DOI: https://doi.org/10.34142/24130060.2020.20.1.08

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.