ПРОБЛЕМАТИКА ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ НОВОГО СВІТОВОГО ПОРЯДКУ
Анотація
Проаналізовано та узагальнено теоретико-методологічних підходів тлумачення та аналізу світового порядку. Розглянуто ключові питання впливу демократизаційних процесів на формування нового світового порядку. Визначено, що суть нового світового порядку полягає в побудові єдиного, взаємопов’язаного і глобального світу, відмову від верховенства національних держав і пріоритеті загальнолюдських інтересів.
Обґрунтовано, що для вирішення проблем демократизації в умовах нового світового порядку, необхідно реалізувати наступні принципи: це неодмінна орієнтація західних демократій на власні фундаментальні цінності: свободу, права людини, толерантність, демократію, верховенство права і соціальну ринкову економіку; це визнання необхідності і повагу міжнародного порядку, заснованого на спільних цінностях, на праві, злагоді, співробітництво та участі в управлінні, можливість політичного, економічного, соціального і культурного залучення до будівництва глобалізованого світу; це політична рішучість і військова здатність відобразити нові загрози. Обидва цих компонента необхідні для надійного знищення тоталітарних мереж і антигуманістичних ідеологій.
Ключові слова: демократія, демократизація, новий світовий порядок, міжнародний порядок, глобалізація, геополітика.
Проанализированы и обобщены теоретико-методологические подходы толкования и анализа мирового порядка. Рассмотрены ключевые вопросы влияния демократических процессов на формирование нового мирового порядка. Определено, что суть нового мирового порядка состоит в построении единого, взаимосвязанного глобального мира, отказ от верховенства национальных государств и приоритете общечеловеческих интересов. Обосновано, что для решения проблем демократизации в условиях нового мирового порядка, необходимо реализовать следующие принципы: это непременное ориентация западных демократий на собственные фундаментальные ценности: свободу, права человека, толерантность, демократию, верховенство права и социальную рыночную экономику; это признание необходимости и уважение международного порядка, основанного на общих ценностях, на праве, согласии, сотрудничестве и участии в управлении, возможность политического, экономического, социального и культурного привлечения к строительству глобализирующегося мира; это политическая решимость и военная способность отразить новые угрозы. Оба этих компонента необходимы для надежного уничтожения тоталитарных сетей и антигуманистических идеологий.
Ключевые слова: демократия, демократизация, новый мировой порядок, международный порядок, глобализация, геополитика.
Theoretical and methodological approaches to the interpretation and analysis of the world order are analyzed and generalized. The key issues of the influence of democratization processes on the formation of a new world order are considered. It is determined that the essence of the new world order is to build a single, interconnected and global world, the renunciation of the supremacy of nation-states and the priority of universal interests. It is substantiated that in order to solve the problems of democratization in the new world order, it is necessary to implement the following principles: it is the inevitable orientation of Western democracies to their own fundamental values: freedom, human rights, tolerance, democracy, rule of law and social market economy; it is the recognition of the need for and respect for an international order based on common values, law, harmony, cooperation and participation in governance, the possibility of political, economic, social and cultural involvement in the construction of a globalized world; it is political determination and military ability to repel new threats. Both of these components are necessary for the reliable destruction of totalitarian networks and anti-humanist ideologies.
It is noted that the spread of democratic institutions within the country was often accompanied by the collapse of democracy and the dominance of large powers at the interstate level, where the most important decisions had to be made on the world economy, proliferation and environmental protection. Liberal democracy, because it is the opposite of social democracy, is not responsible for meeting the needs of the most vulnerable societies. Adhering to the concept of world order and other normative-critical views, it can be noted that there is a possibility of devolution of the democratic mechanism of decision-making both at the regional, international level and at the level of self-government. The process of democratization is one of the elements in the effective construction of a new world order.
Key words: democracy, democratization, new world order, international order, globalization, geopolitics.
Повний текст:
PDFПосилання
Бжезінський, З. 2018. Велика шахівниця. Київ.
Воронецький, О. 2019. Європа та США у становленні світового порядку після закінчення «холодної війни». Травневі студії, 4, с. 30‒35.
Гантінгтон, С. Ф., 2005. Три хвилі демократизації. В: О. Проценко, ред. Демократія : антологія. Київ: Смолоскип. с. 574–582.
Дорош, Л. О. 2015. Основи теорії міжнародних відносин: навчальний посібник. Львів.
Кіссінджер, Г., 2017. Світовий порядок. Роздуми про характер націй в історичному контексті. Київ.
Куц, Г. М., 2011. Ліберальні трансформації політичного простору: монографія. Харків.
Мальський, М. З., 2011. Теорія міжнародних відносин. Київ.
Потєхін, О., 2017. США, НАТО і загрози сучасному світовому порядку. Зовнішні справи, 11, с .5‒9.
Фролова, О., 2017. Глобалізаційні процеси в інформаційній сфері та їх вплив на новий світовий порядок. Міжнародні відносини. Політичні науки, 17 с. 34–42.
Фукуяма, Ф., 2015. Конец истории и последний человек. Москва.
Хантингтон, С., 2003. Третья волна: Демократизация в конце XX века. Москва: РОССПЭН.
Шміттер, Ф. К., 2004. Небезпеки і дилеми демократії. Переклад з англійської В: Л. Даймонд, М. Ф. Платнер, ред. Глобальне відродження демократії. Львів: Ахілл. с. 126‒144.
Mosley, І. 2003. Democracy, fascism and the new world order. NY.
REFERENCES
Bzhezinskyi, Z. 2018. Velyka shakhivnytsia. Kyiv.
Voronetskyi, O. 2019. Yevropa ta SShA u stanovlenni svitovoho poriadku pislia zakinchennia «kholodnoi viiny». Travnevi studii, 4, s. 30‒35.
Hantinhton, S. F., 2005. Try khvyli demokratyzatsii. V: O. Protsenko, red. Demokratiia : antolohiia. Kyiv: Smoloskyp. s. 574–582.
Dorosh, L. O. 2015. Osnovy teorii mizhnarodnykh vidnosyn: navchalnyi posibnyk. Lviv.
Kissindzher, H., 2017. Svitovyi poriadok. Rozdumy pro kharakter natsii v istorychnomu konteksti. Kyiv.
Kuts, H. M., 2011. Liberalni transformatsii politychnoho prostoru: monohrafiia. Kharkiv.
Malskyi, M. Z., 2011. Teoriia mizhnarodnykh vidnosyn. Kyiv.
Potiekhin, O., 2017. SShA, NATO i zahrozy suchasnomu svitovomu poriadku. Zovnishni spravy, 11, s .5‒9.
Frolova, O., 2017. Hlobalizatsiini protsesy v informatsiinii sferi ta yikh vplyv na novyi svitovyi poriadok. Mizhnarodni vidnosyny. Politychni nauky, 17 s. 34–42.
Fukuyama, F., 2015. Konec istorii i poslednij chelovek. Moskva.
Hantington, S., 2003. Tretya volna: Demokratizaciya v konce XX veka. Moskva: ROSSPEN.
Shmitter, F. K., 2004. Nebezpeky i dylemy demokratii. Pereklad z anhliiskoi V: L. Daimond, M. F. Platner, red. Hlobalne vidrodzhennia demokratii. Lviv: Akhill. s. 126‒144.
Mosley, І. 2003. Democracy, fascism and the new world order. NY.
DOI: https://doi.org/10.34142/24130060.2020.20.1.09
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.