ПРОБЛЕМА ПОЛІТИЧНОГО ПРОСТОРУ В НАУКОВІЙ ПАРАДИГМІ СУЧАСНОСТІ

Анотація

Розглянуто основні проблеми концептуалізації та необхідності переосмислення розуміння політичного простору в умовах сучасних трансформаційних процесів. Політичний простір показано як одну з проекцій політики на відносини, які складаються між різними суб’єктами з приводу розподілу влади. При цьому політичний простір виступає регулятором відносин груп та індивідів, областю взаємодій груп інтересів на перетині «горизонтальних» і «вертикальних» відносин. Він являє собою відкриту і нестійку систему, на функціонування якої великий вплив здійснюють зовнішні фактори.

Ключові слова: політичний простір, політичний процес.

Рассмотрены основные проблемы концептуализации и необходимости переосмысления понимания политического пространства в условиях современных трансформационных процессов. Политическое пространство рассматривается в качестве одной из проекций политики на отношения, складывающиеся между различными субъектами по поводу распределения власти. При этом политическое пространство выступает регулятором отношений групп и индивидов, областью взаимодействий групп интересов на пересечении «горизонтальных» и «вертикальных» отношений. Оно представляет собой открытую и неустойчивую систему, на функционирование которой большое влияние оказывают внешние факторы.

Ключевые слова: политическое пространство, политический процесс.

The main problems of conceptualization and the need to rethink the understanding of political space in modern transformation processes are considered. Political space is shown as one of the projections of politics on the relations between different actors about the distribution of power. In this case, the political space acts as a regulator of relations between groups and individuals, the area of interaction of interest groups at the intersection of «horizontal» and «vertical» relations.

The transition from the class subjectivity of industrial society to the fragmented declassed subjectivity of post-industrialism and the resulting transformation of power relations justify the need for a new conceptualization of political space. Horizontal models of social communication, emerging in the new conditions, determine the primacy of individuals before the state in implementing institutional change, determining the appropriate parameters of political space and political competition of individuals, their access to political exchanges at different levels. The strengthening of the processes of politicization of the economic and socio-cultural space occurs in crisis situations of the functioning of social systems, which leads to the expansion of the boundaries of the political sphere. In turn, the depoliticization of political processes and phenomena characteristic of the period of stable development of society leads to the limitation of political space. The need to reorganize the space-field requires the expansion of the boundaries of the political world, the emergence of new institutions and organizations.

Thus, the new conceptualization of political space arises as a response to the need to maintain control over socio-political processes that cause the effect of emancipation of individuals in a situation of growing uncertainty.

Thus, the political space is an open and unstable system, the functioning of which is greatly influenced by external factors.

Key words: political space, political process.