ТРАГІЧНА НАСТУПНІСТЬ У ПОЛІТИЦІ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ В ХХ ст.
Анотація
У статті розглядається політика національно-патріотичних сил в Україні доби національно-визвольних змагань 1917–1921 років та часів Перебудови. В обидва періоди дії та рішення української демократичної еліти носили доленосний характер. Акцентується на превалюванні у політиці національних лідерів державницької парадигми над економічною. На тлі соціальних криз, що супроводжували революційні перетворення, відповідний розподіл пріоритетів державної політики призводив до поразки демократичних сил.
Ключові слова: Центральна Рада України, Народний рух України, державність, незалежність, реформа.
В статье рассматривается политика национально-патриотических сил в Украине во время национально-освободительной борьбы 1917-1921 годов и в эпоху Перестройки. В оба периода действия и решения украинской демократической элиты носили судьбоносный характер. Акцентируется на превалировании в политике национальных лидеров государственнической парадигмы над экономической. На фоне социальных кризисов, сопровождавших революционные преобразования, соответствующее распределение приоритетов государственной политики приводило к поражению демократических сил.
Ключевые слова: Центральная Рада Украины, Народный рух Украины, государственность, независимость, реформа.
The article considers the policy of national-patriotic forces in Ukraine during the national liberation struggle of 1917-1921 and in the era of Perestroika. In both periods, the actions and decisions of the Ukrainian democratic elite were of a fateful character. It emphasizes the prevalence in the policy of national leaders of the state paradigm on the economic one. Against the background of the social crises that accompanied the revolutionary changes, the corresponding distribution of the priorities of state policy led to the defeat of democratic forces. Against the backdrop of the political crisis in the Russian Empire, Ukraine's national leaders were given the opportunity to pursue their own independent policies. Being socialists, the leaders of the Central Rada were well aware of the main problems of the Ukrainian people. The government realized the great importance of settling the land issue for the peasants - the most widely layer in the structure of Ukrainian society at that time. However, the development of the statehood model for Ukraine took the priority place in the work of the Central Rada. As such, autonomy was considered as part of the renewed Russia. As time has shown, the lack of solutions to the main social and economic problems was one of the reasons for the complete loss of independence. After decades, on the eve of the collapse of the Soviet Union, the leaders of the national-patriotic forces once again got the opportunity to create their own democratic state. As in the era of the Central Rada, the issue of affirming statehood was again placed on the first place on the agenda. This time in the form of complete independence. At the same time, other important issues, including economic aspect, less attention was paid to them. Later, Ukraine, like other Soviet republics, gained independence. However, the majority in the new Ukrainian government retained the communist nomenclature. For today, Ukraine continues to defend the right to own statehood, and it is necessary to take into account domestic experience of state building to prevent past mistakes.
Key words: Central Rada, People's Rukh of Ukraine, statehood, independence, reform.
Повний текст:
PDFПосилання
Гальчинський А. Україна: поступ у майбутнє / Анатолій Гальчинський. – К.: Основи, 1999. – 220 с.
Бондаренко С. О. Роль Народного Руху України у національно-політичному житті українського народу наприкінці 80-х – на початку 90-х років ХХ століття: сучасний стан та перспективи розвитку / Сергій Бондаренко // Україна–Європа–Світ. – 2012. – № 9. – С. 80–84.
Велике переродження. Уроки перемоги капіталізму над комунізмом / [А. Аслунд, Л. Бальцерович, К. Бендукідзе та ін.]. – Л. : Видавництво старого лева, 2015. – 436 с.
Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть / М. Грушевський. ‒ К.: Т-во «Знання», 1991. – 240 с.
Коваль О. Ф. Національна еліта в Українській революції 1917‒1921 років: інтерпретації вітчизняних та зарубіжних дослідників / О. Ф. Коваль, В. П. Капелюшний // Етнічна історія народів Європи. – 2009. – Вип. 30. ‒ С. 23–26.
Корольов Г. О. «Відложивши федерованнє…»: Михайло Грушевський у контексті державницької політики Центральної Ради / Г. О. Корольов // Гілея. – 2009. – Вип. 20. – С. 43–49.
Кязимова Г. Ф. Соціально-економічні питання у формуванні державності України (порівняльний аналіз поглядів М. С. Грушевського та В. К. Винниченка) / Г. Ф. Кязимова // Інтелігенція і влада. – 2003. – Вип. 1 – С. 89–97.
Малиновський В. Грушевський Михайло / В. Малиновський // Історія політичної думки : навч. енцикл. слов.-довід. / за заг. ред. Н. М. Хоми ; [В. М. Денисенко, Л. Я. Угрин, Г. В. Шипунов та ін.]. – Львів : Новий Світ-2000, 2014. – С. 179‒180.
Погорєлова І. С. Державотворчі і націєтворчі процеси доби української Центральної ради / І. С. Погорєлова // Українське суспільство на шляху до політичної нації: історія і сучасність / кер. кол. авт. і наук. ред. д. політ. н., проф. І. Д. Дудко ; Ін-т історії укр. сус-ва, ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана». – К.: КНЕУ, 2014. – С. 125‒151.
Рубан А. М. С. Грушевський в роки української революції (1917‒1918 рр.) / А. Рубан // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». ‒ Серія : «Історичні науки». – 2013. – Вип. 21. – С. 199–203.
Солдатенко В. Суспільно-політичні альтернативи революційної доби / В. Солдатенко, О. Любовець // Вісник НАН України. ‒ 2011. ‒ № 8. – С. 54–62.
DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.1402744
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.