СТАНДАРТИЗАЦІЯ ОПИТУВАЛЬНИКА ПРИВ’ЯЗАНОСТІ ДО ДОМІВКИ

Karyna Fomenko, Erika Kovtun

Анотація


Актуальність дослідження проявляється в необхідності розробки психодіагностичного інструментарію, спрямованого на визначення ступеня задоволеності життям особистості, в якій суттєву роль відіграють особливості її повсякденного існування, тобто ступінь задоволеності базових життєвих потреб у певному середовищі. Ми розглядаємо прив’язаність до дому як чинник психологічного благополуччя особистості в звичайних умовах життя та фактор, що погіршує адаптивність особистості в кризових і складних ситуаціях життя, зокрема серед внутрішньо переміщених осіб. Тому прив’язаність до дому є ресурсом розвитку суб’єктності, цілісності та гармонійності особистості, на формування якої впливають не лише внутрішнє психічне життя особистості, а й соціально-демографічні та культурні фактори.

Мета дослідження – стандартизувати українську версію опитувальника привязаності до домівки.

Результати. Перевірка одномоментної надійності пунктів анкети показала значення α Кронбаха 0,898. Виявлено 4 фактори опитувальника привязаності до домівки. Виявлено низку позитивних кореляцій (p<0,0001) між загальною привязаності до домівки та показниками функціональності домашнього середовища.

Висновки. У дослідженні стандартизовано опитувальник домашньої прихильності українською мовою. Визначено чотири шкали опитувальника: «Загальна прихильність до власного дому», «Ідентифікація з домом і дозвіллям вдома», «Зайнятість вдома», «Ціннісне ставлення до власного дому». Показано високу описову валідність методики.


Ключові слова


привязаність до домівки, функціональність домашнього середовища, опитувальник, валідність, надійність.

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Azevedo A., Cust ó dio M., Perna F. (2013).“Are you happy here?”: the relationship between quality of life and place attachment. Journal of Place Management and Development. 6. № 2. 102–119.

Brown B.B., Perkins D., Brown G. (2003). Place attachment in a revitalizing neighborhood: individual and block levels of analysis. Journal of Environmental Psychology. 23. 259–271.

Billig M. (2006). Is my home my castle? Place attachment, risk perception, and religious faith. Environment and Behavior. 38. 2. 248–265.

Fried M. (2000). Continuities and discontinuities of place. Journal of Environmental Psychology. 20. 193–205.

Jorgensen B.S., Stedman R.(2001). Sense of place as an attitude: Lakeshore owners attitude towards their properties. Journal

of Environmental Psychology. 21. 233–248.

Kaltenborn, B. P., & Bjerke, T. (2002). Associations between landscape preferences and place attachment: a study in Roros, Southern Norway. Landscape Research, 27(4), 381–396.

Kankotan Z. (2008). The Role of Attachment dimensions, relationship status and gender in the components of subjective well-being. Graduate School of Social Sciences. Ankara: METU.

Kyle G.T., Graefe A., Manning R., Bacon J. (2004). Effect of involvement and place attachment on recreationists’ perceptions of setting density. Journal of Leisure Research. 36. 209–231.

Lewicka M.(2011). Place attachment: How far have we come in the last 40 years? Journal of Environmental Psychology. 2011. Vol. 31. 207–230.

Morgan P. (2010). Towards a developmental theory of place attachment. Journal of Environmental Psychology. 30. 1. 11–22.

Nartova-Bochaver, S. K. (2016). The principle of complementarity in psychology: the interaction of the house and its inhabitants [Printsip dopolnitel'nosti v psikhologii: vzaimodeystviye doma i yego obitateley.]. In book. A. L. Zhuravlev, M. I. Volovikova, N. Kharlamenkova (eds.), Psychological studies of personality: history, current state, prospects - Psikhologicheskiye issledovaniya lichnosti: istoriya, sovremennoye sostoyaniye, perspektivy (p. 192–214). (in Russian).

Pruneau, D., Chouinard, O., Arsenault, C. & Breau, N. (1999). An intergenerational education project aiming at the improvement of people’s relationship with their environment. International Research in Geographical and Environmental Education, 8(1), 26–39.

Scannell L., Gifford R. (

. Defining place attachment: A tripartite organizing framework. Journal of Environmental Psychology. 30. 1–10.

Sharpe E.K., Ewert A. (2000). Interferences in place attachment: implications for wilderness. Wilderness science in a time of change conference: wilderness as a place for scientific inquiry / Missoula, MA. 3. 218–222.

Twigger-Ross C.L., Uzzell D. (1996). Place and identity. Journal of Environmental Psychology. 16. 205–220.

Williams, D., & Stewart, S. I. (1998). Sense of place: An elusive concept that is finding a home in eco-system management. Journal of Forestry, 96(5), 18–23.




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2022.67.14

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.