КОМУНІКАТИВНА КРЕАТИВНІСТЬ ВИКЛАДАЧА ЗВО: КОРЕЛЯТИ І ЗАСОБИ РОЗВИТКУ

Анетта Крижановська, Анастасія Антошків

Анотація


Актуальність дослідження. Комунікативна креативність викладача ЗВО традиційно розглядається як його професійно важлива здатність, проте у сучасній українській методології наявний певний брак досліджень, присвячених психодіагностиці та засобам розвитку комунікативної креативності.

Мета дослідження – виявити психологічні кореляти комунікативної креативності викладача ЗВО та описати ключові засоби її розвитку.

Методи і вибірка досліджуваних. Задля реалізації поставленої мети дослідження використано наступний комплекс діагностичних методик-опитувальників: тест-опитувальник комунікативної креативності О. П. Саннікової і Р. В. Белоусової (2001), методику визначення соціальної креативності особистості А.В. Батаршева (2005), методику діагностики комунікативних і організаторських схильностей (КОС-2) В. В. Синявського і Б. О. Федоришина (Фетискин та ін., 2002).

Вибірку досліджуваних склали 45 викладачів Західноукраїнського національного університету, педагогічний стаж яких варіюється у межах від 1 до 35 років.

Результати. У статті висвітлено результати кореляційного аналізу показників комунікативної креативності викладачів із соціальною креативністю, соціальним інтелектом та комунікативними та організаторськими здатностями та схильностями.

Висновки. Виявлено низку позитивних кореляцій, найбільш значущими з яких є зв'язок комунікативної компетентності із соціальною креативністю, маніпулятивності із соціальним інтелектом, легкості із комунікативними та організаторськими здатностями. 

У статті наведено приклади вправ та ігор тренінгу комунікативної креативності для викладачів ЗВO


Ключові слова


комунікативна креативність, соціальна креативність, соціальний інтелект, комунікативні та організаторські здатності та схильності, тренінг комунікативної креативності.

Повний текст:

PDF

Посилання


Батаршев А. В. (2005). Психодиагностика в управлении : практическое руководство.

Санникова О. П., Белоусова Р. В. (2001). Оценка показателей коммуникативной креативности с помощью оригинальной методики. Наука i освiта. 6. 52-54.

Фетискин Н. П., Козлов В. В., Мануйлов Г. М. (2002). Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп.

Фоменко К.І., Саврасов М.В. (2021). Психотехнології розвитку креативності: майстерня тренера. Х.: Діса-плюс.

Шрагіна Л. I. (2010). Технологія розвитку креативності. К.: Шк. Світ.




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2022.67.15

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.