МУЗИЧНИЙ CMAK ЯК ФЕНОМЕН MУ3ИЧНОЇ СВІДОМОСТІ

Ольга Лазаревська

Анотація


Мета дослідження. Аналіз основних підходів до визначення поняття «музичний смак».

Методологія і методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали культурно-історична теорія; системний аналіз; загальнотеоретичні положення та аналіз наукових праць в естетиці, філософії, психології та музичній педагогіці про естетичний смак як якості особистості; основні положення психології про розвиток особистості в процесі виховання.

Результати. У статті проаналізовано психологічний зміст та структуру поняття «музичний смак», обґрунтовано необхідність психологічного вивчення даної проблеми. Розглянуто наукові пошуки вчених з питання визначення особливості даного феномену музичної свідомості. Визначено психологічні аспекти музичного смаку як стійкого утворення, що визначає рефлексивні та дієві прояви особистості. Розкрито музичний смак як смислове утворення індивіда, як одне із мотиваційних психічних якостей, що коректують його діяльність.

Висновки. У статті визначено, що з психологічної точки зору музичний смак відноситься до стійких утворень, які визначають i рефлексивні, i дієві прояви особистості. В психологічному плані музичний смак є особливою багатосторонньою здатністю людини, яка органічно включає у свою структуру різноманітні властивості чуттєвої свідомості та надбудову над нею інтелектуальної, логічно обумовленої системи переваг і оцінок, які відображають ціннісні орієнтації особистості.

Розглянуто музичний смак як основу музичної свідомості особистості, що здійснює взаємозв’язок з іншими її елементами і який проявляється як готовність емоційно відгукуватись на музику, розуміти її художньо-образну сутність, володіти стійкою сукупністю музично-естетичних норм та перевірених досвідом переваг.

Розкрито психологічні особливості формування музичного смаку як процесу перенесення існуючих музично-естетичних норм в елемент самосвідомості особистості.

Таким чином, ми розглядаємо музичний смак як специфічний механізм переведення музично-естетичних норм, еталонів в особистісний аспект, який в подальшому стає засобом ціннісної орієнтації особистості.


Ключові слова


естетичний смак, музичний смак, музична свідомість, творча діяльність, художній розвиток особистості.

Повний текст:

PDF

Посилання


Арістова Л. (2007.). Естетичне виховання до музичного мистецтва: теоретичні підходи. Музичне мистецтво та освіта: збірник наукових праць. Київ: Просвіта, 3, 18-22.

Бех І. (2006). Виховання особистості: становлення до духовності. Київ: Либідь.

Дзюба І. (2012). Розвиток музично-естетичних смаків школярів засобами інструментальної музики. Рідна школа, 10, 49-52.

Лазаревська О. (2002). Психолого-педагогічні умови розвитку креативності дітей на уроках музики. Наукові записки ТНПУ: серія педагогіка, 10, 82-85.

Левчук Л. (2005). Естетика. Київ: Вища школа.

Музика О. (2003). Мотивація молодших школярів до музики. Збірник наукових праць. Львів: Творча дитина, .2-9.

Науменко С. (1995). Основи вікової музичної психології. Київ: НДПІ.

Савчин М. (2016). Здатності особистості. Київ: Академія.

Сбітньєва Л. (2015). Розвиток системи музично-естетичного виховання в Україні: історико-педагогічний дискурс. Київ: Педагогічна думка.

Стрільчук В. (2011). Формування естетичних смаків старшокласників у роботі загальноосвітньої школи. Харків: Колегіум.

Bialkowski A.,Sacher A. (2010). Standarty edukacji muzychnej. Warszawa: Fundacja Muzyka jest dla wszystkich.

Maslow A. (1989). Motivation and Personality. New York: Harper.

Pasrkita E. (2005). Zastosowanie technologii informacyjnej w rozwijaniu zainteresowan muzychnych dzieci i mlodziezy. Nowe trendy w edukacji muzychnej. - UMCS, Lublin.

Sloboda J. (2007). Music and Emotion: Theory and Research. Oxford: Oxford University Press.

Wilson G. (2002). Psychology for Performing Artists and Edition .Wiley: Chichester.




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2023.68.05

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.